Зміст.

1. Політичні партії та їх класифікація.

Політична партія — це найбільш активна та організована частина населення, якогось класу, класів, соціальної верст-ви, верств, яка виражає їхні інтереси.

Політичні партії іноді виражають не лише класові, а й інші інтереси, приміром, національні. Партія має ідеологію, політичну платформу, організаційну структуру, певні методи й засоби діяльності, соціальну базу, електорат (виборців, які голосують за неї). Основний зміст діяльності будь-якої політичної партії — здобути політичну владу в державі та реалізовувати свої про-грамні цілі — економічні, політичні, ідейно-теоретичні, моральні за допомогою законодавчої, виконавчої та судової гілок влади. Свої програмні цілі політичні партії проводять у життя через ідейно-політичну, організаційну, пропагандистську, державну (коли оволодівають державною владою) діяльність, виробляю-чи стратегію й тактику своєї поведінки на різних історичних етапах розвитку і за різних політичних умов.

Статус та особливості діяльності політичних партій регла-ментовано Конституцією України та Законом України "Про об'єднання громадян". Для визначення особливостей функ-ціонування партій у суспільстві та їх впливу на формування органів державної влади і місцевого самоврядування перед-бачено ухвалити Закон "Про політичні партії".

Згідно зі ст. 36 Конституції України, громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та гро-мадські організації для здійснення і захисту своїх прав і сво-бод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, вста-новлених законом в інтересах національної безпеки та гро-мадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вира-женню політичної волі громадян, беруть участь у виборах. Членами політичних партій можуть бути лише громадяни України. Обмеження щодо членства у політичних партіях встановлюються виключно Конституцією і законами Укра-їни.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про об'єднання гро-мадян", політичною партією називається об'єднання грома-дян - прихильників певної загальнонаціональної програми громадського розвитку, для яких головною ціллю є участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого і регіонального самоуправління і представництво в їх складі.

У сучасних суспільствах політичні партії виконують важ-ливі соціально значущі функції:—

виявлення, формулювання та обгрунтування (політич-не відображення) інтересів суспільних груп;—

активізація та об'єднання великих суспільних груп;—

формування ідеології та політичних доктрин;—

участь у формуванні політичних систем, їхніх спільних принципів, компонентів;—

участь у боротьбі за владу в державі й формування програм її діяльності;—

участь у здійсненні державної влади;—

формування громадської думки;—

політичне виховання всього суспільства або його частини;—

рекрутування й соціалізація нових членів партії;—

підготовка й висунення кадрів для апарату держави, професійних спілок.

Існують різні класифікації політичних партій, а оскільки в сучасному світі діє велика кількість різноманітних партій, то й класифікувати їх можна за різними підставами.

Такий поділ певною мірою умовний, одначе можна вирізнити декілька найбільш значних груп партій. За класовою визначеніс-тю: буржуазні, селянські, робітничі, зокрема комуністичні, соціа-лістичні та соціал-демократичні, причому до кожного типу нале-жать і відповідні прошарки інтелігенції. За ставленням до сус-пільного прогресу: радикальні (у тому числі революційні), рефор-містські, консервативні, реакційні, контрреволюційні. За ставлен-ням до влади: правлячі, опозиційні, нейтральні або центристські (умовно, позаяк абсолютно нейтральних до влади партій у полі-тиці не існує). За формами і методами правління: ліберальні, де-мократичні, диктаторські. За принципами організації та членст-ва: кадрові та масові За місцем у системі влади: легальні та неле-гальні За ідеологічним спрямуванням: комуністичні, соціалістичні, фашистські, неофашистські, ліберально-демократичні, націоналіс-тичні, анархістські та ін. За віросповіданням: християнські, му-сульманські. Називають іще партії прагматичні (виборчі), парла-ментські, харизматично-вождистські та ін.

За певними критеріями можна класифікувати і політичні партії, в Україні. Такими критеріями можуть бути: ставлення до державного суверенітету, соціально-економічні пріоритети, ідейно-політичні засади тощо. За ідейно-політичним спряму-ванням в Україні можна вирізнити такі типи партій: націо-нально-радикальні, національно-демократичні, загальнодемок-ратичні, соціалістичного спрямування, національних меншин.

Залежно від багатьох обставин, а надто від характеру на-явного політичного режиму, в кожній країні складається певна партійна система. Враховуючи підходи різних авторів, можна виокремити типи партійних систем:—

однопартійна, коли в країні е одна правляча партія, а діяльність інших не допускається;—

домінантна, тобто з переважаючою партією, яка за під-сумками виборів незмінне залишається при владі протягом десятків років;—

двопартійна (біпартизм), коли дві найбільші, найвпливовіші партії в країні поперемінне внаслідок виборів самостій-но здійснюють владу;—

трипартійна, яку ще називають двохзполовинною (2,5) партійною системою і яка характеризується тим, що жодна з двох найбільших партій країни самостійно не може сформува-ти уряд, а тому потребує для цього підтримки третьої партії, значно меншої від них, але яка постійно представлена в пар-ламенті;—

чотирипартійна, або двоблокова, партійна система, яка відзначається наявністю блоку правих та блоку лівих партій, що змагаються між собою за владу, навперемін здобуваючи її;—

партійна система обмеженого, чи поміркованого, плю-ралізму, якій притаманні відсутність антисистемних партій і двосторонньої опозиції, орієнтованість на участь в уряді, в коаліційних кабінетах, незначна ідеологічна різниця між пар-тіями;—

партійна система крайнього, або поляризованого, плю-ралізму, якій властиві наявність антисистемних партій, дво-сторонньої опозиції зліва і справа, стан перманентного кон-флікту між опозицією зліва і справа, сильне ідеологічне роз-межування між ними;—

атомізована партійна система, про яку говорять як про систему, коли зникає необхідність у точному підрахунку чис-ла партій. Тут виникає поріг, за яким кількість партій — де-сять, двадцять чи більше вже не має великого значення. Кож-на з названих партійних систем відображає конкретний стан і особливості того чи іншого суспільства.

Ще донедавна партійну систему України можна було б ква-ліфікувати як типово атомізовану. І справді, політичних партій нараховувалось чотири десятки, але жодна з них не ма-ла ані того рівня чисельності, що дозволив би