політичних партій у таких ідеологічних та політико-економічних концепціях: комуніс-тичній та соціалістичній; соціал-демократичній; ліберальній; консер-вативній.
Остання в силу історичних причин репрезентована до певної міри націонал-демократичною, християнсько-демократичною та різнотиповими концепціями націоналізму (інтегрального націоналізму).
3. Провідні принципи у партійній політиці.
Існує потреба переглянути правове регулювання діяльності політичних партій. Сучасна дискусія щодо закону "Про політичні партії" досі триває дещо в замкненому колі. Автори проектів крити-кують закон "Про об'єднання громадян" і водночас переносять головні принципи цього закону у власні проекти закону "Про політичні партії". Як відомо, розроблені два його проекти: перший — підготовлений фахівцями під керівництвом Міністерства юстиції; другий — представниками ХДПУ. Останню редакцію проекту Міністерства юстиції не оприлюднено, «а проект ХДПУ має низку вад. Зокрема в ньому пропонується закріпити:—
принцип реєстрації-дозволу замість визнаної інформаційної реєстрації;—
контроль за партією через програмні документи, а не через її діяльність;—
детальний опис внутріпартійних норм, що традиційно є про-блемою самої партії;—
регламентація місця партії в інформаційному просторі через новостворену державну структуру, що порушує загальні принципи свободи, інформації тощо.
Тому актуальні проблеми визначення цивілізованого правового поля на те, щоби ефективно реалізувати партійну політику, зали-шаються відкриті.
Отже, провідними у партійній політиці є такі принципи:—
реальне перетворення українських партій у партії, які за виз-наченням є політичною силою, котра представляє та реалізує волю народу через участь у виборах і парламентській діяльності;—
нереєстраційний тип створення політичної партії;—
втрата правового статусу партії за умов порушення Консти-туції чи законів держави у своїй діяльності та за неучасть у виборах протягом виборчого періоду (5 років);—
державна фінансова підтримка політичних партій, що зале-жить від їхньої участі (кількість депутатських місць) у парламентській діяльності.
Визнання головних принципів партійної політики має гарантуватися Конституцією, а проблема правового статусу та особливостей функціонування політичних партій — законом "Про по-літичні партії". У деяких країнах положення про статус політичних партій не внесене до Конституції. У США, наприклад, відсутність цієї норми пояснюється історичним несприйняттям терміну політична пар-тія в сучасному контексті. Реалізація цих принципів дала б змогу ре-ально перетворити українські партії на парламентські партії сучасно-го взірця, котрі виконували б функції важливих інституцій політичної системи, та закласти основи дієвої системи політичного плюралізму як основи демократичного громадянського суспільства.
Література.
Абетка українського політика. - К., 1997
Білоус А. Політико-правові системи: світ і Україна. - К., 1997
Пуфлер Е. Партійна система незалежної України//Нова політика. - 1997. - №1.
Томенко М. Українська перспектива. - К., 1995