Це стосується політичного боку проблеми. Не менш цікавим є і економічний бік. Було б перебільшенням вважати, що капітали походженням з СРСРівської дійсності стали основними капіталами для розвитку протокапіталістичного середовища сучасної України, однак було б недоцільно і повністю ігнорувати факт їхнього існування. Завдяки своїм зв’язкам з номенклатурою частина “тіньовиків” змогла повністю або частково врятувати свої капітали і в період “павловських реформ”, і в період гіперінфляції, і під час обміну рублів на купонокарбованці. Капітали підрадянського походження склали основу кількох сучасних ФППГ. Другим найважливішим джерелом капіталів вітчизняних ФППГ стали майно і кошти громадських організацій України - Компартії, комсомолу, церкви, професійних і творчих спілок, збройних частин Радянської Армії на території України. Ліквідація радянського варіанта громадського контролю за владою - Комітету партійного контролю та Комітету державної безпеки - і низький рівень свободи преси спричинили відсутність усякого контролю за діями номенклатури, яка зайнялася приватизацією де-юре майна і коштів, які і так належали їй де-факто.

За даними Д.Чобота, народного депутата України, голови Тимчасової комісії Верховної Ради України з питань націоналізації майна КПРС та ВЛКСМ, “станом на 1 листопада 1990 року загальна вартість майна КПУ становила 567,5 мільйона карбованців...На час припинення діяльності КПУ на розрахункових рахунках 86 мільйонів 518, 7 тисяч карбованців, а загальна сума коштів на рахунках парторганів та підпорядкованих їм організацій становила 190 мільйонів 567,3 тисячі карбованців...” Про розмах комерційної діяльності КПУ свідчить те, що лише “з 13 січня по 26 серпня 1991 року для створення спільних і малих підприємств, акціонерних товариств та інших видів господарської діяльності ЦК КПУ перерахував партійним комітетам 19 мільйонів 935 тисяч карбованців... Виявлено 37 випадків участі компартійних органів як засновників діяльності малих підприємств з установчим фондом на суму в 8,9 мільйона карбованців.”112 (15.17-18)2 Звіт комісії Д.Чобота був останньою в часі аргументованою спробою представити перед громадськістю рух компартійних грошей, ще до того, як вони назавжди розчинилися в тисячах дрібніших комерційних структур.

Ось таким чином Україна попрямувала траєкторією від тоталітарного соціалізму до “дикого” капіталізму. Як казав Єгор Гайдар, “комуністична олігархія сама стала могильником свого ладу, до того ж могильником корисливим, що сподівається збагатитись на власному похованні... саме номенклатура (та її “дочірні загони” у вигляді комсомольського бізнесу) раніше за інших збагатились у ході розподілу власності.”113 (11.6)3

Як ми бачимо, колишня так звана загальнонародна власність по суті була привласнена тими, хто раніше керував нею “від імені народу”. Так, за даними російського соціолога О.Криштановської, у Росії в урядових структурах 75%, а у бізнесі 61% - вихідці зі старої радянської номенклатури, більша ж частина потрапила до неї ще за Брежнєва.114 (11.6)4 Інакше, політична влада колишньої номенклатури конвертувалася у кланово-корпоративну, номенклатурно-капіталістичну економічну владу.115 (19.177)5

Номенклатурно-кримінально-корпоративний характер неототалітарної влади зумовлює процеси її еволюції, що ми зараз спостерігаємо. Стало вже аксіомою говорити про “клановість” цієї “владної корпорації”, визначати різні конкуруючі групи - “клани” за територіальною, галузевою чи змішаною ознакою. Мірою формування ринкової економіки посилюється приховувана раніше неоднорідність правлячої номенклатури, відмінності інтересів адміністративно-політичних, силових і територіально-родинних угрупувань. Звідси походить поширене у посттоталітарному світі поняття про “боротьбу кланів” - суперечки за владу між цими угрупуваннями. Кожне з угрупувань має фінансово-матеріальну базу (у легальному чи “тіньовому” бізнесі) і представників безпосередньо у владній номенклатурі, що беруть участь у керуванні базисним бізнесі - безпосередньо чи через підставних осіб. Щодо боротьби кланів цікаву думку має В’ячеслав Піховшек. Він вважає, що ця боротьба тривала й триває за правилами Дарвіна, себто це - “внутрішньовидова” боротьба за виживання. Ті, що пройшли природний добір, навчились пристосовуватись до “умов середовища”, вони не абсорбувались, але адаптувались. Структура кожної ФППГ складалась у процесі її зросту, її природного добору. Вміле використання недосконалого законодавства дозволило цим групам накопичити початковий капітал, використання політичних зв’язків дозволило їм поширити свою присутність у різноманітних секторах ринку, що, у свою чергу, зумовило потребу у створенні своєрідних “замкнених циклів”, до яких входили і бізнесові, і юридичні, і банківські складові. Потім у груп виникла потреба політичної репрезентації своїх інтересів у парламенті, що призвело до об’єднання інтересів бізнесменів та політиків.116 (16.4)

17 (8.23)6

Схожу думку щодо причин виникнення ФППГ має Юрій Зущик. Він вважає, що вони виникли на грунті надмонополізованих сегментів ринку, жорсткого регулювання бізнесу з боку державних виконавчих структур, домінування механізмів прямого позалаштункового протегування, “зрощення” чиновників та бізнесу і слабкого громадського і державного контролю за явищами “тіньового” лобіювання. Оскільки українські владні структури мають надможливості знищити або ж протегувати будь-якій бізнесовій структурі, в Україні склався своєрідний тип бізнесової культури. Йому властиві, з одного боку, феодальна залежність бізнесу від посадових осіб, з іншого - намагання підприємців отримати “дах” від влади чи потужнішого бізнесу, маючи таке “підкріплення”, усувати конкурентів на ринку. Таким чином, утворення ФППГ є закономірною формою реагування, адаптації бізнесменів та банкірів до тиску наджорстких умов боротьби за виживання серед підприємців.17

Отже, корені такого явища як ФППГ уходять у радянські часи. Номенклатурні клани не зникли - вони й надалі існують, змінивши сфери діяльності та політичне забарвлення. Як у великому бізнесі, так і у владних структурах домінують вихідці зі старої партноменклатури, яким не важко було домовитись. Жорсткі умови українського ринку лише сприяли виникненню таких замкнених структур як ФППГ.

ФППГ (клани)