Минулого року рівень інфляції склав лише 2,8%; а прямі іноземні інвестиції досягли 1,6 млрд.USD. Плоди інвестицій можна побачити всюди: це й АЗС відомих у світі нафтових корпорацій, і автобуси “Вольво” та “Сканія” на звичайних міських маршрутах, і таксофони Латтелекому, з яких навіть у сільській місцевості можна зателефонувати до будь-якої країни світу.
Починаючи з 1996 року, спостерігається економічне зростання, яке 1997 року досягло 6,5%. Щоправда, позаминулорічна російська криза спричинила те, що у 1998 році ВНП зріс лише на 4%, а безробіття піднялось до 9,8%. Тим не менш, ситуацію вдалось швидко виправити, оскільки вже тоді більше половини зовнішньоторговельного обороту Латвії припадало на країни Європейського Союзу.
Вражають українця також і латвійські ціни: продукти харчування в середньому вдвічі дорожчі, ніж в Україні, а проїзд у ризькому громадському транспорті коштуватиме Вам 18 сантимів (приблизно 1 гривня 30 копійок).
Ось таку ціну платить Латвія за вступ до Європейського Співтовариства, що є головною метою зовнішньої та внутрішньої політики Латвійської держави. Зараз також проводиться масове скорочення бюджетних видатків, внаслідок чого, наприклад, були звільнені всі вчителі пенсійного віку, зливається з Латвійським університетом відомий Ризький авіаційний інститут та Медакадемія, а сама вища освіта, можливо, стане платною.
Крім економічних, Латвія може похвалитись і політичними здобутками. Ну в якій ще пострадянській країні президентом є жінка? Щоправда, вплив колишньої громадянки Канади Вайри Вікє-Фрайберги ніяк не назвеш вирішальним в умовах парламентської республікию, де головну роль відіграє прем’єр-міністр. Уряд Латвії з липня цього року очолює Андріс Шкеле – засновник консервативної Народної партії, яка дістала найбільший відсоток голосів на минулорічних виборах. Тоді до парламенту пройшли шість політичних партій, три з яких (це найбільші праві партії - Народна партія, партія “Латвійський шлях” та націоналістична партія “За Батьківщину та свободу”) складають зараз правлячу коаліцію.
Балтійська єдність під загрозою?
Порівнюючи економічну ситуацію у країнах Балтії, можна помітити, що розвиваються вони нерівномірно: першою йде Естонія (яка вже отримала приз у вигляді запрошення до ЄС), другою - Латвія, на третій сходинці Литва. Чим це зумовлено? Можливо, перебування при владі у Литві Демократичної Партії Праці Бразаускаса (Латвією та Естонією весь цей час правили праві політики), а, може, й “Протестантською етикою” Макса Вебера (Литва, на відміну від Латвії та Естонії, католицька країна).
Неприємною несподіванкою для латвійців та литовців стало те, що тільки Естонія була запрошена у грудні 1997 року до переговорів про вступ до ЄС, адже вони сподівалися, що всі три балтійські країни будуть запрошені до переговорів водночас. Особливо ображеними почуваються латвійці. Аякже: адже Латвія і аплікацію вступу серед балтійських сусідів подала першою ще 25 жовтня 1995 року, і до Всесвітньої Торговельної Організації першою вступила у жовтні 1998 року, і всі умови вступу до ЄС, знані як Agenda 2000, виконала.
На жаль, це не єдина проблема, яка ставить під питання балтійську єдність. Невизначеність морських кордонів призводила в минулі роки до погіршення стосунків Латвії з Естонією та Литвою, а укладена 1997 року Балтійська угода про вільну торгівлю вже на початку цього року опинилася під питанням через продуктові “митні війни” між балтійськими країнами.
Саме Латвія є тою країною, яка найбільше зацікавлена у збереженні єдності балтійських держав, що завжди була спричинена в основному східною загрозою. Це не дивно: Естонія орієнтується на Фінляндію, Литва зав‘язує контакти з Польщею, а Латвії, затисненій між своїми балтійськими сусідами, нічого не залишається, як закликати до балтійської єдності.
Знайомий швед ділився своїми враженнями від відвідин Латвії: “Перед поїздкою друзі мені казали, що Латвія – це як Фінляндія, тільки ще гірше. Тепер я бачу, що це як Швеція, тільки років 30 тому.”
Цікаво, які асоціації викликала б у нього Україна?
Словничок:
Латиський – той, що стосується латиського етносу.
Латвійський – той, що стосується Латвії, як країни.
Список використаної літератури.
1) Cowen Karp, Regina (ed.) (1993), Central and Eastern Europe. The challenge of Transition, Oxford University Press
Duhanovs Maksims, Feldmanis Inesis, Stranga Aivars, 1939. The Year of the fateful decisions and Latvia, Riga, University of Latvia, 1994, 14? p.
Girnius, Kestutis, “The Race is On”, Transitions, April 1998, vol.5, No.4.
Girnius, Saulius, “Back in Europe, to Stay”, Transitions, 4 April 1997, vol.3, No.4.
Horowitz, Donald L., “Democracy in divided societies”, Democracy in the 1990s, A special issue of Global Issues in Transition, January 1994, No.6.