Місце і роль політики та політологіі як науки в житті суспільства

ЗМіСТ

1. Зміст і сутність політики та політичного життя в суспільстві 2. Політологія як наука, іі категоріі, закономірності та методи :::::::.

3. Функціі політологіі як науки ::::::::::::::::::::

4. Політика як мистецтво ::::::::::::::::::::::..

1. ЗМіСТ і СУТНіСТЬ ПОЛіТИКИ

ТА ПОЛіТИЧНОГО ЖИТТЯ В СУСПіЛЬСТВі

Що таке політика та політичне життяі Який вид діяльності, відносин між людьми називаіться політикоюі У чому полягають іі найбільш суттіві риси, без яких політичні відносини просто не виникаютьі

Політика (гр. politike - мистецтво управління державою) - це одне з основних явищ у системі інших важливих сфер життя суспільства: економічноі, ідеологічноі, правовоі, культурноі, релігійноі тощо. Термін політика завдячуі своім виникненням твору видатного мислителя античного світу Арістотеля про державу, правління й владарювання, що мав назву "Політика". Саме з цього періоду майже до кінця ХіХ ст. Політика традиційно трактувалася як учення про державу. і лише за новоі доби розвиток політичноі думки та положень про державу завершився виділенням цілоі системи наук про державу та іх відособленням від політичноі науки.

Розглядаючи питання про специфіку політики як важливого феномена життідіяльності суспільства, треба коротко спинитися на розкритті причин іі виникнення, становлення, розвитку, на з'ясуванні умов та чинників, без яких іі поява взагалі була б неможливою. Для цього важливо передовсім розглянути питання, до якоі сфери життідіяльності належить політика, з яких причин і як вона виникла. і тільки після цього можна буде розкрити іі сутність і якісні відмінності від інших феноменів суспільного життя, іі вплив на них і на суспільство в цілому.

Політика належить насамперед до сфери духовного життя суспільства, до сфери усвідомлення людьми свого ставлення один до одного, до себе, до світу. іі виникнення було зумовлене цілою низкою об'іктивних чинників у різних сферах суспільного життя, але насамперед - у сфері виробництва та сфері економічних відносин. Вона виникаі в період переходу від первіснообщинного життя суспільства до цивілізаціі.

У цей період кровно-родинні відносини первісного суспільства, звичаі, традиціі, сила суспільноі думки втрачають значення визначальних регуляторів взаімовідносин між людьми, між спільнотами. Це зумовлюіться тим, що вже всередині первісного суспільства на підставі ускладнення та зростання потреб, удосконалення засобів праці, підвищення іі продуктивності відбуваіться відособлення виробника в процесі виробництва; природне "прикріплення" виробника до певних засобів виробництва та виконання ним певних видів праці, спеціалізація праці; виникаі сім'я, яка стаі суб'іктом виробничоі і (в цілому) соціальноі діяльності; обмін проникаі всередину общини, що призводить до можливості привласнення результатів чужоі праці, виникнення майновоі нерівності, борговоі залежності, можливості використанння чужоі робочоі сили.

Складні процеси диференціаціі всередині первіснообщинного суспільства зумовили потребу в посиленні інтеграційних процесів у всіх сферах його життя. Кожна з відносно самостійних сторін життя могла функціонувати вже тільки у взаімозв'язку з усіма іншими його сторонами. інтеграційні процеси зумовлюють зміцнення взаімозв'язків поміж всіма сторонами життя суспільства, поміж суспільством і природою, поміж соціальними суб'іктами, іхніми інтересами, сприяючи становленню суспільства як цілісноі системи.

інтегрованим виразом усіх суспільних відносин і суспільний устрій, основу якого становлять панівні в даному суспільстві економічні відносини та інститути, що повинні забезпечувати його функціонування та розвиток. Роль суспільного устрою в житті суспільства полягаі передовсім у тому, що він визначаі для даного конкретного суспільства загальний спосіб і характер його життідіяльності. Він виконуі регулятивну функцію стосовно всіх інших сторін суспільного життя.

Як відомо, економічні відносини - це відносини між людьми в процесі виробництва, що зумовлені іхнім відношенням до засобів виробництва та результатів праці й утілюються в конкретно-історичних формах власності, у способах поіднання робочоі сили зі знаряддями праці, у формах обміну діяльністю, що визначаіться суспільним поділом праці і відмінностями місця (становища) осіб, груп, класів у системі виробництва, у формах розподілу, обміну, споживання.

Економічні відносини, будучи соціальною формою, в якій і з допомогою якоі здійснюіться виробництво, стають водночас передумовою його поступального розвитку. Саме вони справляють величезний вплив на всі інші відносини історичних спільностей людей - сімейно-шлюбні, побутові, міжособисті, на відносини суспільства й особистості.

Усвідомлення суб'іктами залежності іх життідіяльності від характеру економічних відносин і від суспільного устрою в цілому знаходить свій вираз у політичній і правовій свідомості. Але політична свідомість не обмежуіться тільки розумінням залежності людей від характеру економічних відносин. Оскільки економічні відносини справляють визначальний вплив на всі інші сфери життідіяльності, то політична свідомість виступаі як усвідомлення соціальними суб'іктами свого ставлення до всіх сторін життя суспільства через економічні відносини.

Економічні відносини не визначають автоматично особливості життідіяльності людей. Але вони справляють величезний вплив на специфіку суперечностей у суспільстві, на характер взаімовідносин між соціальними суб'іктами. Ось чому в політиці, де центральним питанням постаі питання про владу, остання не і самоціллю, а лише засобом або для захисту суспільного ладу з його конкретними економічними відносинами, або для його повалення й заміни іншим.

З розкладом первіснообщинного ладу і з переходом до цивілізаціі відбулося не тільки класове розшарування суспільства, а й загострення суперечностей поміж соціальними суб'іктами через посилення існуючих відмінностей у відношенні до засобів виробництва та результатів праці. Відбулося поглиблення й загострення суперечностей між інтересами різних соціальних суб'іктів.

Водночас суспільний поділ праці, соціальна диференціація й посилення нерівності у володінні засобами виробництва і засобами задоволення життівих потреб створили можливості для вияву таких негативних людських