У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати
Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад
Реферат
Грубий пошук
Точний пошук
Вхід в абонемент
Курсова робота
Дипломна робота
Магістерська робота
Реферат
Контрольні роботи
Реферат
-
Межі раціонального та ірраціонального в політичному ідеалі
15
науково-технічним прогресом: екологічною, кліматичною, «парникового ефекту» тощо, які потрібно розв'язати на шляху реалізації сформованого ідеалу (насамперед, політичного). Звідси зрозумілими є й суперечки, що виникають в історичних, філософських, політичній науках з приводу того, яка форма державного правління, політичного режиму і т. ін. з погляду вирішення цих проблем є найбільш ефективним, раціональним, більш-менш постійним соціальним явищем.
Але, з іншого боку, будь-який політичний ідеал, що має на меті одержання намічених результатів, у принципі є раціональним, особливо в процесі своєї реалізації. Скажімо, конструктивна політика, що проводиться з орієнтацією на певний політичний ідеал, тим більш є раціональною. Проте неминуче виникає питання, що саме вважати раціональним і якою мірою, і інше, не менш складне питання: який тип раціональності буде сполучатися з ірраціональними і нераціональними началами того ж політичного ідеалу (дія неврахованих, непередбачених або постійно виникаючих незалежних перемінних, горезвісних «випадкових» подій, суб'єктивних чинників і т. ін.).
В цьому плані до граничності політичного ідеалу умовно можна віднести поріг його творчої або руйнівної дії. Умовно, тому що, приміром, той же політичний режим, як елемент політичного ідеалу, що є системоутворюючим, реалізований у політичній практиці, може сприяти руйнації духовних основ суспільства, але зміцнити його економічні основи, і навпаки. Авторитарні режими можуть, як показала історія на прикладі Гітлера, Сталіна, Франко і Піночета, вивести країну з економічної кризи. Але, втім, потрібно також погодитися з О.Білим: завжди слід пам'ятати про ціну, яку заплатили чилійці за таку стабілізацію. А це - десятки тисяч життів (зрозуміло, масштаби репресій неспівмірні з «досягненнями» радянського тоталітаризму). Варто зауважити, що саме гальмування диктатурою процесів приватизації у Чилі, а отже і динамічного економічного розвитку наприкінці 80-х, примусило ділову еліту цієї країни жадати й домогтись ліквідації військового режиму10.
Разом з тим, у структурі ідеалу міститься конструктивне раціональне ядро, що орієнтує на досягнення максимально можливого в кожному конкретному випадку результату, ідеального у своєму роді. Орієнтація на максимальні «ідеальні» результати, нехай навіть у межах розумно можливого, може виявитися в певних умовах явно нездійсненною, але в тому і полягає сенс існування ідеалу - у наближенні, хоча б відносному, частковому, неповному - до повної реалізації. У такому трактуванні можуть домінувати не тільки політичні ідеали кінцевих цілей, але і будь-яка проміжна мета може слугувати за орієнтир. Ідеал є прихованим, але присутнім у цьому прямуванні, поєднує теорію і практику, раціональне й ірраціональне в політиці.
«Парадоксально, що в цій формулі влада, - слушно зазначає О.Білий, - намагається говорити мовою утопії і одночасно перестає говорити нею. Початок цьому парадоксові поклав свого часу Хрущов, коли календарно точно визначив дату побудови комунізму й у такий спосіб перевів регулятивний (репресивний за суттю) ідеал у площину конкретного історичного часу»11.
Необхідно зазначити, що політичний ідеал з'явився набагато пізніше від традиційного ідеалу. Політичний ідеал починає усвідомлюватися на основі досвіду минулого, пов'язаного з найбільш «вдалими» зразками в процесі якоїсь політичної діяльності, якогось позитивного політичного результату цієї діяльності. Ясно також і те, що деякою «негласною» точкою відліку політичного ідеалу в його виникненні є період, коли сама політика виділилася з меж синкретичної свідомості. Політичний ідеал і людська історія з цього моменту стають нероздільними. Проте давно помічено, що свідомість у різноманітних своїх формах - пам'ять, міф, традиція, - концентруються навколо переломних для суспільства подій і змін. Саме ці своєрідні історичні «вузли» і є породженням «базових» політичних ідеалів.
Політичний ідеал можна досить чітко визначити на такому етапі функціонування політики, коли ясно окреслені інтереси найактивніших учасників здійснення майбутньої політичної моделі (особистостей, соціальних груп, класів тощо), є зрозумілими позиції політичної спільності й організовані органи влади, що готуються до реалізації, втілення ідеалу в дійсність - уряд, партії, суспільні рухи й інші політичні сили. Логічною межею функціонування даного політичного ідеалу є реальність його відносної реалізації. Але при формуванні політичного ідеалу у свідомості суб'єкта виникає необхідність урахування залежних і незалежних перемінних, або, інакше кажучи, чинників, що повинні бути враховані. Число таких перемінних визначається, у свою чергу, межами можливості їх виявити і, що не менш важливо, реагувати на них. Завжди залишаються поза увагою при формуванні політичного ідеалу невідомі або невраховані, але важливі, можливо навіть вирішальні чинники, а також перемінні характеристики влади і її соціального оточення або постійні (культурно-історичні особливості країни, менталітет суспільства, політична культура суб'єкта, геополітичні умови, у яких існує держава, тип державності тощо), які мають бути враховані при формуванні політичного ідеалу. Нарешті, число відібраних для аналізу даних може виявитися надмірним, а самі вони - нерівноцінними. Все це можна віднести до раціональних основ виникнення того або іншого політичного ідеалу.
Цілком можливе і інше питання: чи не виявляться більш дієвими, а тому і більш раціональними з погляду результатів і наявних засобів, ірраціональні джерела політичного ідеалу в суспільній свідомості, засновані на харизмі, осяянні, парадоксі, містифікації, блефі, шахрайстві, інтризі, нарешті, омані? Те, що такі засади політичного ідеалу існують, є очевидним фактом. Але є інша його форма з іншими джерелами. Ці джерела політичного ідеалу виникають у самому соціально-політичному процесі або політичній дії в результаті її невдалої, незавершеної або ж помилкової реалізації, тобто, фактично усередині процесу, а не до нього. Тому, на наш погляд, актуальною і поки ще майже не розробленою залишається проблема причин і умов породження саме такого ідеалу, особливо його
Сторінки:
1
2
3
4
5