Загальна ознака динамічного стану будь-якого етносу — здатність нової популяції до так званої "зверхнапруги", яка виявляється або у перетворенні природи, або у міграціях, теж пов'язаних зі зміною ландшафту на освоюваних терито-ріях, або у підвищеній інтелектуальній, військовій, організа-ційно-державній, торговій та іншій діяльності. Майже всі відомі етноси згруповані у своєрідні конструкції — "культу-ри", або "суперетнічні цілісності". Спочатку етнос займає район, де він з'явився і контактує, не завжди мирно, із сво-їми "однолітками". Згодом, набравши сили, він мігрує, зали-шивши на батьківщині частину свого складу. При цьому він обов'язково втрачає частину, і досить значну, свого первіс-ного запасу енергії. Деякі етнічні групи гинуть, а інші, опи-нившись в ізоляції від могутніх сусідів, перетворюються на ізольовані, реліктові етноси, які не мають ні приросту насе-лення, ні саморозвитку суспільного буття, а модифікації від-буваються лише за впливу сусідів.

Отже, етногенез можна зрозуміти як взаємодію великої кількості етногенезів у тих чи інших регіонах. Ритмічності тут немає. Спостерігається не саморозвиток, а вплив своє-рідних поштовхів, після яких інерція поступово згасає. Для спонтанного суспільного розвитку по спіралі етносфера і етногенез є фоном.

Етнос завжди взаємодіє з ландшафтом і техносферою. Ці зв'язки не випадкові й залежать від характеру адаптації і рівня розвитку продуктивних сил. Отже, етнос не випадко-ве зібрання людей, а явище розвитку географічної оболонки планети, що здійснює на ній перебудови, порівняльні з гео-логічними переворотами. Це особлива система із соціаль-них і природних одиниць з притаманними їм елементами, цілісність різних за смаками і здібностями людей, продуктів їх діяльності, традицій, географічного середовища, етнічно-го оточення і ступеня пасіонарності.

Різні етноси мають різні показники рівня активності. Ця теза має основоположне значення для розуміння своєрід-ності розвитку етносів у соціальному, економічному, куль-турному та політичному аспектах. І якщо один етнос нама-гається пристосуватися до іншого, в якого інший рівень ак-тивності, або, що ще гірше, нав'язати іншому народові свої стереотипи етнічного розвитку, то це спричиняється до не-гативних наслідків, адже порушує природний розвиток ет-носу. В цьому зв'язку особливої актуальності набуває думка Л. М. Гумільова про необхідність збереження етносом свого досвіду, своїх традицій суспільного життя: "Механічне пере-несення в умови Росії західноєвропейських традицій пове-дінки дало мало доброго, і це не дивно. Адже російський суперетнос виник на 500 років пізніше. І ми, і західноєвропейці завжди цю різницю відчували, усвідомлювали і за "сво-їх" один одного не вважали. Оскільки ми на 500 років мо-лодші, то, як би ми не вивчали європейський досвід, ми не зможемо зараз домогтися добробуту і звичаїв, характерних для Європи. Наш вік, наш рівень пасіонарності передбача-ють зовсім інші імперативи поведінки... Звичайно, можна спробувати "увійти в коло цивілізованих народів", тобто у чужий суперетнос. Але, на жаль, ніщо не дається дарма. Треба усвідомлювати, що ціною інтеграції Росії із Західною Євро-пою в будь-якому випадку буде повна відмова від вітчизня-них традицій і наступна асиміляція".

Йдеться, отже, про загальну закономірність розвитку ет-носів. Специфічні ж особливості значною мірою залежать від цілого ряду факторів — як соціально-економічних, полі-тичних, так і культурно-психологічних.

Розвиток етносів, як відзначалося вище, не збігається зі зміною суспільно-економічних формацій. Водночас певні фази, етапи, періоди функціонування етнічних спільнот зу-мовлені також соціально-економічними факторами, легітимізацією конкретних територіальних, державотворчих, куль-турних змін і перетворень. Тому ці фази є відображенням ступеня "зрілості" тих чи інших етносів, хоча критерії тут досить умовні й умоглядні. Традиційно ступені "зрілості" пов'язують з утворенням певних етнічних спільнот — пле-мені, народу, нації.

Зміни у складі й способі життя певного етносу або навко-ло нього і зв'язку з ним (у навколишньому соціальному се-редовищі, у стосунках із сусідами, всередині його структур-них елементів), які зумовлюють сутнісні зрушення в його бутті як суб'єкта людської історії та політичних відносин, прийнято називати етнічними процесами. Саме в динаміч-ному смислі етнічні процеси розвиваються в двох різнови-дах — етноеволюційному й етнотрансформаційному. Ці різ-новиди мають різну сутнісну диференціацію по широкому спектру аналізу: критеріях оцінки, аспектах і параметрах здійснення, зумовлюючих і рушійних факторах, спрямова-ності розгортання, системності взаємозв'язків, результативно-сті. Обидва різновиди етнічних процесів можна кваліфікувати не лише як динамічні зрушення, а й як типи соціально-політичних змін, що мають, у свою чергу, підтипи.

Етноеволюційні процеси зумовлені здебільшого соціаль-но-економічними і політико-культурними чинниками, кон-тактно-дисконтактними відносинами одного чи декількох етносів — з іншими, спорідненими, близькими. Ці проце-си — і за першим імпульсом, і за глибинною зумовленістю, і за сутністю — синтез багаторівневої взаємодії різних чинни-ків — економічно-господарських, історико-політичних, при-родно-географічних, геополітичних тощо. Це, наприклад, процесні явища тимчасової міграції цілих етносів або їх частин на нові території (сезонні переміщення); договірно-господар-ські, погоджені між державами і внутрідержавними інстанція-ми, тимчасові переміщення груп населення (скажімо, освоєння якогось краю); адміністративні — з політичним і культурно-історичним "обгрунтуванням" — депортації; анексіоністськи-насильственне приєднання однією державою частини чужої території з переміщенням туди свого населення. В резуль-таті змінюються склад даного етносу чи їх групи, структур-на організація елементів матеріальної, духовної і моральної культури, спосіб життя і побут даного етносу чи їх груп.

Значно глибше й істотніше впливають на етноси етнотрансформаційні процеси. Вони зумовлені здебільшого взає-модією етнічних спільнот або їх частин, що спричиняє змі-ни самосвідомості всього етносу або його частин, включен-ня периферійних його груп і елементів до складу інших ет-носів і навіть припинення існування