Контрольна робота з політології
на тему:
"Держава у політичній системі суспільства"
План
Вступ
Місце і роль держави у політичній системі суспільства.
Основні ознаки держави.
Висновки.
1. Вступ
Держава посідає особливе місце у політичній системі, надаючи їй цілісності і стійкості, зорієнтованості на важливі суспільні справи. Вона виконує особливий обсяг діяльності по управлінню, розпоряджається ресурсами суспільства і регулює його життєдіяльність. Наявність держави в політичній системі дає змогу, з одного боку, за допомогою "системного бачення" зробити акценти на "прирощенні" системних якостей, яких вона набуває як частина політичної системи, а з другого - розкрити роль держави у виконанні її завдань, особливо у функціонуванні інших інститутів політичної системи.
Держава володіє багатьма ознаками, властивими всім інститутам політичної системи. Одночасно вона виступає базовим елементом, визначає її функціонування. Той факт, що держава володіє суверенною владою, і визначає верховенство її щодо всіх інших організацій. Держава здійснює управління системою державних організацій, громадських об'єднань і трудових колективів, що становлять політичну систему соціально неоднорідного суспільства.
2. Місце і роль держави у політичній системі суспільства
Держава - це публічна влада, яка поширює свою дію на суспільство. Вона володіє монополією на примус щодо населення у межах певної території, має право на проведення від імені суспільства внутрішньої та зовнішньої політики, виняткове право видавати закони та правила, які є обов'язковими для всіх громадян, право на збирання податків, мита тощо.
Положення держави як центра, ядра політичної системи суспільства зумовлюється тим, що тільки вона:
виступає офіційним представником усього населення держави;
є уособленням суверенітету народу (нації), реалізує його права на самовизначення;
зобов'язана забезпечити і захистити основні права людини, всіх і кожного, хто знаходиться на її території;
бере на себе обов'язок задовольнити загально соціальні потреби;
встановлює формально обов'язкові для всіх загальні правила поведінки - юридичні норми;
володіє суверенною владою, тобто владою верховною і самостійною, формально незалежною від будь-якої організації або особи.
3. Основні ознаки держави
До основних ознак держави належать: наявність особливої системи органів та установ, що здійснюють функції державної влади; наявність права, яке закріплює певну систему норм, санкціонованих державою; наявність певної території, на яку поширюється юрисдикція даної держави.
Будучи знаряддям здійснення інтересів і волі панівного у соціально неоднорідному суспільстві класу, держава водночас впливає на все суспільство в цілому, бере на себе вирішення загальних питань, сприяє відтворенню таких умов, за яких суспільство може існувати як цілісний соціальний організм. Тому вбачається доцільнішим дати таке визначення держави.
Держава - організація політичної влади панівної частини населення у соціально неоднорідному, зокрема класовому, суспільстві, за допомогою якої здійснюється керівництво суспільством в інтересах цієї його частини, а також управління загальносуспільними справами.
Державою соціально-демократичної орієнтації слід визнати організацію політичної влади більшості населення, яка забезпечує необхідний консенсус усіх його частин, груп та перехід до створення умов, потрібних для реального та безперешкодного здійснення основних прав людини і прав нації, прогресу суспільства на засадах соціальної демократії.
Внутрішніми завданнями, або функціями, такої держави повинні стати у гуманітарній сфері - забезпечення кожній людині належних умов життя на засадах свободи, справедливості і солідарності; в економічній сфері - сприяння формуванню соціально-орієнтованої ефективної ринкової економіки; у політичній сфері - створення умов для формування і діяльності органів державної влади на засадах демократії, тобто відповідно до вільного волевиявлення більшості народу в умовах вільної діяльності різноманітних громадських об'єднань.
4. Висновки
Хочу відзначити, що базовим елементом політичної системи суспільства виступає держава як особлива організація політичної влади. Однак бувають періоди у розвитку суспільства, коли через ті чи інші причини деформуються відносини між державою і суспільством в цілому. Причиною деформації може бути тотальне одержавлення всіх видів суспільної життєдіяльності. Наприклад, в колишньому СРСР це відбувалося в умовах насильної експропріації державою основної маси засобів виробництва. Розвиток суспільних відносин був повністю підпорядкований політичній владі.
Необхідна умова сучасної модернізації нашого суспільства - деетатизація, фундаментом якої є перебудова централізованого державного управління суспільством у напрямку його демократизації і раціоналізації, розширення сфери суспільного управління і самоуправління, розвиток громадських форм управління всередині державних органів тощо.
Я вважаю, що рішення, обов'язкові для суспільства в цілому, можуть виступати лише як рішення держави - офіційного представника суспільства, носія влади, що поширюється на всіх членів суспільства; але, ні в якому разі, не відокремлено від нього.
Використана література:
О.І.Семків. Політологія. Львів 1993
І.С.Дзюбка. Політологія. Курс лекцій. Київ 1993
В.К.Врублевський, Л.М.Кравчук, А.В.Кудрицький. Політичний словник. Видання четверте виправлене і доповнене
А.Колодій. Політологія. Київ 2000