Пошукова робота на тему:
Держава - головний інститут політичної системи суспільства
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
В уявленні будь-якої людини держава це ті органи, установи, організації, що видають закони, встановлюють певний порядок і стежать за його виконанням, а якщо потрібно, то і застосовують силу. Держава визначає все наше життя: встановлює розміри зарплати, стипендії, пенсії, відпустки, цін, податків і та ін. Це побутове, повсякденне, звичайне уявлення про державу. Воно хоч і правильне, але не повне. А суспільство передусім цікавить якою повинна бути держава, а не якою вона вже є. Чому вона побудована так, а не інакше, чи відповідають її функції потребам сьогодення, як зробити її краще і гуманніше?
Відповідь на всі ці питання можна отримати тільки в результаті наукового аналізу держави. З метою такого аналізу ми розглянемо такі питання:
Природа, ознаки і функції держави.
Устрій сучасної держави.
Громадянське суспільство і правова держава.
Держава є центральним інститутом політичної системи суспільства. В її діяльності концентрується основний вміст політики.
Саме поняття держава звичайно вживається в двох значеннях. У широкому сенсі це країна, суспільство, народ, що розташовані на певній території і подаються органами вищої влади. В цьому значенні звичайно говорять про німецьку, англійську, українську держави.
У вузькому, власному значенні термін держава значить організацію, що має верховну владу на певній території.
Держава має ряд ознак, що допомагають виявити її суттєвість.
По-перше, відокремлення публічної влади від суспільства, її розбіжність з організацією усього населення, поява верств професіоналів-управлінців.
По-друге, суверенітет, тобто верховна влада на певній території. На відміну від різноманітних організацій, що володіють певною владою над людьми, держава володіє вищою владою, рішення якої обов'язкові для всіх громадян.
По-третє, держава має територію, чітко обмежену державним кордоном. Закони і повноваження держави розповсюджуються на людей, що проживають на цій території. Держава будується за територіальним принципом.
По-четверте, держава володіє монополією на законне застосування сили і фізичного примушення. Вона може не тільки обмежити свободу людини, але навіть фізично знищити її. Для цього у держави є спеціальні засоби: зброя, армія, поліція, служба безпеки, суд, прокуратура.
По-п'яте, держава має виключне право на видання законів і норм, обов'язкових для усього населення.
По-шосте, державною прерогативою є стягнення податків і зборів, що необхідні для отримання численних державних службовців і матеріального забезпечення державної політики.
Ці ознаки відрізняють державу від інших організацій і об'єднань, але не розкривають її зв'язки з суспільством і фактори, що лежать в основі її виникнення і еволюції.
Які ж причини виникнення держави? Щоб повно і аргументовано відповісти на ці питання, студентам бажано було б звернутися в тому числі і до історичної літератури. Ми ж намагатимемося відповісти на це питання з точки зору різноманітних політологічних підходів.
І так, існує декілька точок зору на питання про причини виникнення держави.
Більшість дослідників сходяться на тому, що держава з'явилася в результаті розкладу родо-племенного ладу, появи верств управлінців – професіоналів та поступового відокремлення в їхніх руках управлінських функцій, ресурсів влади і соціальних привілей під впливом цілого ряду факторів.
Звичайно до таких факторів відносять:
розвиток суспільного розподілу праці, виділення управлінської праці в спеціальну галузь. В результаті розвитку усього суспільства і виробництва, появи додаткового продукту, розширення господарських і зовнішніх зв'язків у суспільства з'явилася потреба в підсиленні управлінських функцій і створенні для цього державних органів;
виникнення в ході суспільного розвитку приватної власності, класів і експлуатації. Найбільш детально цю точку зору обгрунтовує марксизм, що на перший план в діяльності держави ставить функцію класового пригноблення. Сучасна наука не заперечує важливого впливу виробничих відношень і економічних панівних класів на державу. Але в той час сама його поява і існування не зв'язуються з виникненням приватної власності і появою класів. І те, що спочатку управління здійснювалося безпосередньо всіма членами роду без спеціально уповноважених осіб та установ, пояснюється зовсім не тим, що суспільство було вільне від класів, а незначним обсягом і простотою суспільних відношень. Більш того, немало держав Сходу виникли і існували на базі так званого азіатського засобу виробництва, основою якого була суспільна власність і відсутність рабів;
завоювання одних народів іншими. Існує точка зору, за якою держава виникає не внаслідок внутрішнього класового розчину, як стверджує марксизм, а в результаті зовнішнього і політичного насильства, що поглиблюють соціальну нерівність і наводять до утворення класів і експлуатації. Автори цієї теорії – Ф.Опенгеймер і Л.Гумплович. Вплив завоювань на утворення і розвиток держави має місце, але його не треба абсолютизувати, упускаючи з виду інші, інколи і більш важливі фактори;
демографічні фактори. Передусім зростання чисельності і густоти населення, перехід народів від кочового до осідлого способу життя, упорядкування шлюбних відношень;
психологічні фактори. При цьому держава розглядається як плід людського розуму, який було досягнуто під впливом певних потреб і емоцій людини. Деякі вчені вважають, що потужним мотивом створення держави був страх перед агресією з боку інших людей, побоювання за життя, свободу і майно. Інші ставлять на перший план людський розум, що прийшов до висновку про необхідність створення спеціального органу – держави, здатного краще забезпечити природні права людей, ніж їхні традиційні, додержавні форми співжиття;
антропологічні фактори. Вони означають, що державна форма організації має коріння в самій суспільній природі людини. Вона виникає в результаті розвитку людської природи і за допомогою права вносить в життя людей справедливі моральні начала.
Дослідження показали, що держава виникає, розвивається під впливом цілого ряду факторів і виділення будь-якого одного
