свідомості особливу увагу слід приділити масовій свідомості та політичній ідеології. Остання в загальному питанні є доктриною, що обґрунтовує притягання тієї чи іншої групи на владу та її використання, та передбачає стратегію політичних дій в цьому напрямку.
У третьому питанні студентам треба охарактеризувати зміст поняття політична культура. Вона являє собою систему історично сформованих, відносно інших поглядів, переконань, ціннісних орієнтацій, моделей поведінки суб’єктів політичного процесу. Цей політичний феномен включає до себе політичну культуру свідомості, політичну культуру поведінки та політичну культуру функціонування політичних інститутів. Студентам треба відрізняти політичну культуру особистості та суспільства, визначити що таке субкультура. У питанні про типологію важливо звернути увагу на концепцію Г.Алмонда та С. Верби, охарактеризувати та порівняти провінціалістську, підданську та політичну культуру участі, проаналізувати, чому громадянський тип сприяє стабільності демократичного політичного режиму.
Уся сукупність знань одержаних за цією темою надасть студентам змогу краще розібратися у специфіці політичної культури сучасного українського суспільства, визначити її рівень. Особливу увагу треба приділити характеристиці політичної участі, ціннісним орієнтаціям, якими керуються люди у питаннях політичного вибору, згадати про найбільш важливі політичні події сучасності в цьому плані. Слід пам’ятати, що в умовах перехідного періоду політична культура є багатоскладовою, поєднує у собі традицію і модернізацію.
Питання для самоконтролю
Що таке політична свідомість?
Назвіть основних носіїв політичної свідомості?
Які ви знаєте типи та рівні політичної свідомості?
Що таке масова свідомість та чим вона відрізняється від звичайної свідомості?
Що таке політична ідеологія?
Що таке політична культура?
Дайте визначення політичної соціалізації.
Теми рефератів, доповідей, повідомлень
Політичний міф: генеза, динаміка, механізм дії.
Порівняльний аналіз політичних культур: Захід – Схід – Україна.
Політична культура українського суспільства: традиції і інновації.
Література
Алмонд Т., Верба С. Гражданская культура и стабильность демократии // Полис. – 1992. - №4.
Баталов Э. Политическая культура современного американского общества. – М., 1990.
Современные зарубежные исследования политической культуры и политических институтов. – М.. 1987.
Гаджиев К.С. Политическая культура: концентуальний аспект // Полис. – 1991. - №6.
Полохало В. Негражданское общество как социологический феномен Украины // Полис. – 2000. - №6.
Рукавишников В.О. Политическая культура постсоветской России // соц. полит. журнал. – 1998. - №1.
Политическая культура постсоветской псевдодемократии // Св. мысль. – 1999. - №7.
Белицкий М.И., Толпыго А.К. Национально культурные и идеологические ориентации населения Украины // Полис. – 1998. - №4.
ТЕМА 9. СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ІДЕЇ І ТЕЧІЇ У СУЧАСНОМУ СВІТІ
(2 години)
План семінару
1. Традиційні соціально-політичні ідеї та течії:
а) лібералізм;
б) консерватизм;
в) соціалізм.
2. Новітні західні соціально-політичні ідеї:
а) концепції інформаційного суспільства;
б) альтернативні концепції.
3. Сучасні соціально-політичні доктрини католицизму, православ’я та ісламу.
Вивчаючи цю тему, студенти повинні виявити історичні аспекти розвитку тієї чи іншої течії, використовувати матеріал з політичної думки минулого та сучасності, вміти порівнювати різні течії, давати їм раціонально-критичну оцінку, проаналізувати як вони змінюються разом із розвитком суспільства. Важливо звернути увагу на те, як сьогодні у суспільній практиці знаходять своє відображення різні ідеї та течії. Розглядаючи цю тему потрібно згадати матеріал, що вже вивчений, особливо відносно політичних партій та груп інтересів і політичної свідомості та політичної культури суспільства.
Питання для самоконтролю
В чому полягає суть традиційного та нового консерватизму?
В чому полягає суть сучасного лібералізму?
Соціально-політичні концепції комуністичного та соціал-демократичного рухів.
Соціально-політичні ідеї анархізму, троцькізму та “нових лівих”.
Що уявляють собою концепції постіндустріального суспільства та соціальної держави?
Як пов’язані політика та релігія?
Дайте характеристику соціально-політичній доктрині католицизму.
Особливості соціально-політичної доктрини православ’я.
Соціальна ідеологія ісламу та її вплив на політику.
Теми рефератів, доповідей, повідомлень
Неконсерватизм: цінності, ідеї, політика.
Антиномія рівності та свободи у лібералізмі.
Специфіка соціал-демократичної ідеології.
Націоналізм на порозі ХХІ століття.
“Соборність” як парадигма політичної свідомості в Україні.
Література
Шацкий Е. Протолиберализм: автономия личности и гражданское общество // Полис. – 1997. - №5 – 6.
Вовк В. Соціально-культурні чинники формування масових умонастроювань в Україні // Політична думка. – 1998. - №12.
Капустін Б.Р., Клямкин И.М. Либеральные ценности в сознании россиян // Полис. – 1994. - №1.
Метельова Т. Лібералізм чи націонал-демократизм? // Побудова держави. – 1995. - №12.
Медведчук В. Социал-демократическая модель общественного развития и предпосылки её становления в Украине // Полис. – 1999. - №6.
Нестеров Р.В., Сибирко В.Г. Восприятия политических лидеров и отношение к демократии: некоторые особенности сознания россиян // Полис. – 1999. - №6.
Томенко М. Штрихи до історії ліберальної ідеї в Україні // Політична думка. – 1997. - №7.
Сирота Н.М. Современные политические идеологии. – Спб., 1995.
ТЕМА 10. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ ТА ЗОВНІШНЬО-ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ. УКРАЇНА У СВІТОВІЙ СПІЛЬНОСТІ
(2 години)
План семінару
Основні етапи еволюції міжнародних відносин.
Міжнародна політика ХХ ст.. Система сучасних міжнародних відносин.
Глобальні проблеми сучасності.
Зовнішня політика держави.
Основні принципи зовнішньої політики України.
Геополітичні акценти зовнішньої політики України.
Міжнародні відносини – це система міждержавних взаємодій, суб’єктами яких є держави, міждержавні організації, партії приватні особи. У сферу міжнародних відносин включаються воєнно-політичні, економічні, екологічні, гуманітарні та інші проблеми світового співтовариства. Міжнародні відносини можуть розглядатися на глобальному, регіональному, локальному рівнях. В залежності від політичних цілей; інтересів, характеру зовнішньої політики суб’єктів міжнародного життя міжнародні відносини можуть бути стабільними і нестабільними, відносинами суперництва і ворожнечі, або довіри і співробітництва. Розкриваючи цю тему студентами треба звернути увагу цінності засади, стратегії і тактики міжнародної політики на різних етапах розвитку суспільства, прослідити еволюцію міжнародних відносин. Особливо важливою є характеристика динаміки міжнародних відносин у ХХ ст. Студенти повинні навести як практичний матеріал відносно цього питання, так і розкрити основні теорії міжнародних відносин та міжнародної політики. Розкрити зміст діяльності різних міжнародних організацій, їх вплив розвиток сучасного світу, у вирішенні глобальних проблем.
Зовнішня політика – це діяльність держави на міжнародній