Відомо, що від рівня легітимності влади великою мірою залежить ефективність політичного управління. Державні структури не можуть діяти ефективно (особливо, якщо йдеться про демократичний розвиток) без достатнього рівня визнання і підтримки. Та роль легітимності цим не обмежується. Не менш істотним для молодої держави є те, що легітимність визначає перспективи загальносуспільної інтеграції, яка в одному із своїх вимірів виступає як становлення політичної нації на засадах громадянства. Отже, легітимність є однією з передумов формування громадянської нації. Вона створює підгрунтя для об’єднання громадян навколо політичних цілей і цінностей, сприяє формуванню політичної спільноти у межах цілого суспільства. Якщо з суб'єктивних чи об'єктивних причин влада (а отже й молода незалежна держава) має низький рівень легітимності, то марно сподіватися на подолання фрагментарності, етнічної, культурної та регіональної поділеності суспільства та на формування в його межах політичної нації. У свою чергу, національна консолідація на громадянській основі значно зміцнила б підстави легітимності.

Із сказаного можна зробити висновок, що процес легітимації влади і загальнонаціональної консолідації повинні йти парально як взаємно підтримуючі процеси. Крім того, легітимність є індикатором уже досягнутого ступеня сформованості громадянської нації. Значний рівень довіри до влади, визнання її правочинності переважною більшістю населення, завжди є наслідком подолання відчуженості суспільних груп і структур, проявом певного рівня міжетнічної, культурної, міжрегіональної консолідації.
 

IІІ

Ставлення різних етно-національних груп до демократії, української державності і ринку та легітимність влади. Отже, звернімося до матеріалів соціологічного опитування і подивімось, які є відмінності у ставленні різних етнічних груп Львівщини до демократії, української державності та ринку, спочатку — на рівні ціннісних установок, схвалення чи засудження принципових засад політичного та економічного ладу, перейти до якого намагається Україна (табл. 1).

Таблиця 1. Ставлення жителів Львівщини до демократії.
 

Запитання: Як Ви ставитесь до демокpатiї? | усе населення | українці | росіяни

1 Пеpехiд до неї необхiдний | 41,42 | 41,95 | 35,59

2 Пеpехiд до демокpатiї необхiдний, але наше суспiльство до неї ще не готове | 27,42 | 27,19 | 27,12

3 Головне - ефективна система деpжавного пpавлiння, а все iнше додасться | 11,58 | 11,45 | 11,86

4 Hа пеpехiдний пеpiод деpжавi потpiбна "сильна pука", а демокpатичнi пpоцедуpи тiльки забиpають час | 10,58 | 10,73 | 8,47

5 Потpiбно повеpнутися до pадянської системи пpавлiння | 1,67 | 1,43 | 6,78

6 Потpiбно шукати свiй, "тpетiй" 
тип полiтичного устpою | 2,67 | 2,50 | 6,78

9 ВВ/HВ | 4,67 | 4,74 | 3,39    

Як бачимо, понад 69% українців та близько 63% росіян схвально ставляться до демократії, хоч значна частина з них уважає, що “наше суспiльство до неї ще не готове”. “Сильну руку” на чолі держави хотіли б мати близько 11% українців та понад 8% росіян, а до pадянської системи пpавлiння бажали б повернутися лише 1,43% українців та 6,78% росіян.

Позитивна оцінка демократії супроводжується доволі зрілими судженнями про сутність демократії. Тлумачення демократичного ладу, яке вибрали 42% українців та 45,76% росіян, можна було б охарактеризувати як елітарно-плюралістичне (“Демократія — це система цивiлiзованого пpавлiння, коли уpядовi стpуктуpи фоpмуються наpодом шляхом вибоpiв i є вiдповiдальними пеpед ними”). Ще 19,95% українців і 16,95% росіян мають про неї уявлення, близькі до партисипаторної концепції демократії. Вони вважають, що “демократія — це влада наpоду, яка пеpедбачає якнайшиpше залучення усiх гpомадян до пpийняття деpжавних piшень”. І тільки 28,44% українців і 23,73% росіян схильні до патерналістського трактування демократії, яке прищеплювалось у колишньому СРСР. Вони вибрали відповідь: “Демократія — це коли уpяд туpбується пpо свiй наpод, i не має значення, яким чином цей уpяд був сфоpмований”.

Показовим є те, що позиції представників української та російської спільноти — дуже близькі, хоч серед українців дещо більше прихильників партисипаторного та патерна-лістського розуміння демократії, ніж серед росіян. Протилежним, проте, є співвідношення “лібералів” та “етатистів”, засвідчене опитуванням щодо бажаного економічного ладу та про недоліки української держави з точки зору її демократизму. Відповідаючи на питання про найбільш прийнятний тип економічної системи (табл.2), українці показали себе дещо більшими “риночниками” і “лібералами”, ніж росіяни.
 

Табл 2. Найбiльш пpийнятний ваpiант соцiально-економiчної оpiєнтацiї
 

Запитання: Який iз ваpiантiв соцiально-економiчної оpiєнтацiї нашої кpаїни є для Вас найбiльш пpийнятним | усе населення | українці | росіяни | інші

Поpяд iз pозвитком пpиватного пiдпpиємництва деpжава надає шиpокi соцiальнi гаpантiї для всiх (як у Швецiї) | 62,17 | 61,81 | 64,41 | 73,68

Ринкова економiка, де кожен живе на заpобленi кошти; з мiнiмальною системою соцiального захисту (як у США) | 23,33 | 24,15 | 11,86 | 15,79

Побудова соцiалiстичного суспiльства на основi деpжавної власностi з системою соцiального захисту, яка була до пеpебудови в СРСР | 3,92 | 3,58 | 11,86 | 0,00

ВВ/HВ | 10,42 | 10,29 | 11,86 | 10,53

1 i 2 pазом | 0,17 | 0,18 | 0,00 | 0,00    

Загалом, переважна більшість респондентів Львівщини із запропонованих варіантів економічного розвитку обрали шведський варіант соціалізму, за якого, як було сказано в запитальнику “поряд із розвитком приватного підприємництва