альтернативні існуючим на сьогодні ринки збуту, інвестиційні проекти та економічні партнери у широкому розумінні. Це і повинна використовувати Україна. Вже є позитивний приклад практичної співпраці - проект "АвтоЗАЗ-ДЕУ" (можливо, саме передбачаючи економічну кризу, корейські підприємці були так зацікавлені якнайшвидше реалізувати цей проект).
Країни АТР як потенційні торгово-економічні партнери України. Одним з найважливіших завдань у подоланні кризи і наступному розвитку економіки України є її інтеграція в систему міжнародного поділу праці, включаючи АТР. Значною перешкодою на цьому шляху залишається автаркія, фактична окремішність української економіки від міжнародних ринків товарів, послуг, капіталів і технологій, що вже склалися в АТР.
Сучасний переважно сировинний чи напівсировинний характер експорту України до АТР не може дати відчутного результату, оскільки тут скорочується питома вага торгівлі сировиною та традиційними товарами, а натомість зростає частка торгівлі послугами та технологіями.
Потрібно також враховувати, що з багатьох видів ресурсів країни регіону, особливо Японія, вже досягли високого ступеня забезпече ності. Це відбулося, зокрема, за рахунок інтенсифікації розробки корисних копалин у малоосвоєних районах Австралії, Канади, Аляски, окремих країн Південно-Східної Азії. Одночасно США, Японія та Південна Корея взяли курс на диверсифікацію джерел надходжен ня стратегічної сировини, включаючи енергоносії, з метою гарантування безпечного розвитку національних економік.
Так, кам'яне вугілля Японія стабільно одержує з Австралії, Канади, Китаю, Індонезії, Нової Зеландії та інших країн АТР. Австралія, експортуючи 180 млн т вугілля та 75 млн т залізної руди щорічно, поступово перетворюється на "японський кар'єр".
Країни АСЕАН - Малайзія, Таїланд та Індонезія дають 43 відсотки світового виробництва олова. Великим виробником олова є також Китай. До країн ПСА експортується понад 60% міді та мідного концентрату, що видобувається в чилійських родовищах. За обсягом експорту вольфраму провідні позиції в світі посідає Китай. На нього припадає також близько 80% світових запасів рідкоземельних елементів. Японія покриває третину своїх потреб у цьому виді сировини за рахунок імпорту з КНР.
Приблизно половину японського імпорту первісного алюмінію, нафти, концентратів металічних руд забезпечують компанії, розташовані в країнах АСЕАН, які по суті стали "бар'єрами екологічної очистки". Завдяки цьому японські компанії заощаджують неминучі втрати на захист навколишнього середовища. Потреби Японії в лісоматеріалах майже повністю задовольняються за рахунок країн АТР.
За прогнозами японського науково-дослідного центру з проблем економіки, на межі XXI століття значною мірою посилиться перепад між рівнями розвитку економік країн тихоокеанського кільця та інших регіонів світу. Обсяг зовнішньоторгового обігу країн АТР вже перевищив 500 млрд дол. за рік.
Суттєву роль у розвитку економіки країн АТР відіграють іноземні інвестиції. Варто також враховувати, що можливому прилученню України до міжнародного поділу праці в АТР має передувати створення сприятливого інвестиційного режиму для заохочення іноземних інвестицій з Японії, Південної Кореї та Китаю.
Для успішного входження в торгово-економічний простір АТР Україні необхідно створити ринкову економіку, провести реструкту ризацію промисловості та оновити основні фонди. Потрібна система захисту вітчизняного виробника, щоб він не розорився при напливі товарів з країн АТР. Неминуче постане й проблема підвищення якості та зниження собівартості й ціни українських товарів для досягнення їхньої конкурентноспроможності на ринках АТР.