Звичайно, існують відмінності й у рамках зазначених жанрів і різновидів ЗМІ. У цій монографії ми розглядатимемо переважно інформаційні програми на радіо і телебаченні та щоденні газети, хоча більшість характеристик, які ми аналізуватимемо, можна застосувати практично до всіх форм новинних ЗМІ.

Новини: інформаційні цінності і теми

На зміст новин, що поширюються через засоби масової інформації, впливають політичні, законодавчі, та економічні умови, а також технологія і схема роботи інформаційних організацій. Працівники цих організацій діють у рамках власних уявлень про те, що може бути новиною. У сфері політичної комунікації зміст новин зазвичай вписується у рамки певних моделей подання інформації, що їх називають інформаційними цінностями. У Розділі 3 ми проаналізуємо. як такі цінності впливають на зміст поширюваної інформації. У Розділі 4 показано, як вони ж можуть впливати на розвиток політичних подій. Але для цього ми маємо коротко розглянути інформаційні цінності і теми як засіб опису політичного змісту новин (Hackett, 1991, 76-77).

"Виробництво" новин можна уявити як процес добору і написання матеріалів (Hartley, 1982, 75-86). Перед тим як почнуть надходити перші новини, інформаційні організації та їхні працівники повинні ухвалити низку рішень: де розташувати свої представництва і репортерів, які події слід вважати "вартими публікації", тобто згадування у новинах або подання у формі інформаційного матеріалу, якими джерелами інформації можна скористатися у поточному порядку. З цієї сировини створюються повноцінні і зрозумілі інформаційні матеріали. Орієнтиром для репортера у здійсненні добору і написанні матеріалу (Chіbnall, 1977, 12) є інформаційні цінності. Їх можна розглядати як поєднання журналістських традицій та потреб інформаційних організацій. Вони є зручним засобом для полегшення координації роботи журналістів і дають змогу уникати постійного нагляду, що дорого коштує, і зайвих конфліктів. Водночас вони є досить загальними, щоб забезпечити гнучкість, толерантність і творчу атмосферу в рамках інформаційної організації. Які інформаційні цінності домінують у західній журналістиці? Поданий нижче перелік запозичено з праці (Johan Galtung and Marі Ruge, 1981). Автори цієї статті виокремили низку умов або цінностей, які слід враховувати, щоб подію або проблему було визнано "вартими публікації". Деякі з таких умов є універсальними, деякі специфічними, пов'язаними з особливостями західної культури, але разом вони є добрим орієнтиром для розуміння схеми функціонування механізму добору новин.

1. Своєчасність. Новини за своєю природою мають бути новими. Це означає, що події, які щойно сталися, мають для певного моменту набагато вищу інформаційну цінність, ніж ті, що сталися кілька днів або тижнів тому. Своєчасність як інформаційна цінність означає, що матеріали про останні події і оперативність їх опрацювання, особливо висвітлення окремих подій в "живому" режимі, цінуються дуже високо. Втім, це часом призводить до "висмикування" подій та проблем із контексту, тобто подія висвітлюється не як частина процесу чи одна з ланок ланцюжка, а просто як окремий ізольований факт.

2. Характер новини повинен узгоджуватися з періодичністю виходу певного засобу масової інформації: цей критерій пов'язаний з критерієм своєчасності і тривалістю події. Одні події, наприклад, убивство, тривають недовго і потребують небагато часу для опрацювання, оскільки їх значення цілком очевидне для всіх. Водночас економічні, соціальні й культурні процеси потребують чимало часу для розгортання і усвідомлення їх значення. Події першої групи узгоджуються з періодичністю випуску щоденних газет та радіо і телепрограм, натомість події другої групи, щоб стати "вартими публікації", мають бути "відзначені" іншими подіями, наприклад, виходом офіційного звіту або конференцією.

3. Пороговий рівень. Цей критерій пов'язаний із співвідношенням масштабів інформаційної організації (якою вона є - місцевою чи національною) і масштабів події. Значна подія має високий поріг драматичності і відтак забезпечує додатковий рівень драматичності впродовж тривалого часу. Прикладом може бути повідомлення з місця бойових дій. При цьому велика подія стає джерелом інших новин, іноді безпосередньо з нею не пов'язаних. Прикладом такої події є смерть принцеси Діани, яка спричинила появу численних матеріалів про події місцевого і локального рівня за участю осіб, причетних до цієї трагедії.

4. Недвозначність. Цей критерій пов'язаний з розумінням події. Новинні ЗМІ потребують "завершені" матеріали, з обмеженою кількістю можливих тлумачень, які мали б логічний початок і кінець та задовольняли загальним літературним вимогам, як от чітке визначення категорій правильного та хибного, доброго та поганого.

5. Значимість. Цей критерій пов'язаний з поняттям культурної близькості події, про яку йдеться у новинах. Події, що узгоджуються з культурними традиціями людей, які опрацьовують новини, та аудиторії, яка їх споживає, вважаються значимішими, ніж ті події, що пов'язані з іншими, менш поширеними культурами. Події, що сталися у своєму регіоні чи країні, або навіть в інших країнах зі схожими культурними традиціями висвітлюються частіше, ніж ті події, що відбуваються у решті світу. Це призводить до того, що у секторі закордонних новин події у країнах, що розвиваються, систематично замовчують.

6. Співзвучність. Ця цінність характеризує передбачуваність або бажаність події. "Коли ЗМІ сподіваються, що якась подія має трапитися, вона неодмінно трапляється" (Hartley, 1982, 77). Часом це призводить до появи матеріалів про події, які в дійсності мали місце лише