парламенту Чехії. Представники опозиційної Соціал-демократичної партії звинуватили міністра в тому, що інформаційна кампанія щодо необхідності вступу в НАТО є слабкою, незважаючи на те, що МЗС для цього було виділено гроші. Водночас депутат урядової Громадянсько-демократичної партії вказав на те, що у школах про НАТО “не знають не лише учні, а й навіть вчителі”. На цю критику Міністр закордонних справ відповів, що сподівається на ширшу підтримку громадськістю вступу до НАТО в майбутньому і порадив деяким політичним партіям (маючи на увазі, насамперед, соціал-демократів) “організувати соціологічне дослідження серед своїх виборців і на основі його результатів зробити висновки для своєї майбутньої діяльності” [10].
Міністр оборони ЧР М.Виборни, відзначивши, що ЗМІ країни в основному показували життє-діяльність збройних сил переважно в негативному плані, заявив, що його відомством розроблений “сценарій” підготовки країни до вступу в НАТО, в якому, крім іншого, окреслено шляхи здобуття підтримки громадськістю цього кроку. Міністр визнав, що і загальнодержавної роз’яснювальної програми не існує, проте цей “сценарій” після обговорення в уряді міг би її певною мірою замінити. Проект документа передбачав по-перше, радикальне поліпшення інформованості громадськості про НАТО; по-друге, більш ефективну взаємодію різних відомств; по-третє, більш розумне і продумане спілкування політиків з представниками ЗМІ. На думку М.Виборного, саме неадекватна поведінка політиків та їх непродумані висловлювання завдали найбільшої шкоди в справі формування громадської думки в питанні вступу Чехії до НАТО (насамперед, це торкалося питань розміщення ядерної зброї та іноземних військ на території країни) [4].
Треба зазначити, що тенденція специфічної думки громадян ЧР щодо НАТО збереглася і до наших днів. У дослідженні чеського інституту громадської думки зазначається, що 49 % чехів позитивно ставляться до членства своєї країни в НАТО, а негативно – 26 %. Відповідно, в Угорщині позитивно ставляться до участі в НАТО 61 % населення, а в Польщі – 63 % [4].
Необхідно відзначити, що підготовка Чеської Республіки та її збройних сил до вступу в НАТО була відображена в новій організаційно-штатній структурі центральних органів військового управ-ління. Так, у складі МО ЧР з’явився відділ по співпраці з НАТО, а в складі фінансового депар-таменту цього міністерства – відділення фінансового планування у зв’язку з інтеграцією до НАТО. У складі Генерального штату Армії ЧР створено відділення координації закордонної діяльності АЧР, основним завданням якого є організація співпраці зі збройними силами країн-членів НАТО.
Таким чином, проаналізувавши діяльність уряду ЧР у сенсі співпраці з НАТО, ми, незважаючи на певні проблеми із забезпеченням цього процесу, вважаємо урядову політику ефективною і масштабною, що дає змогу сподіватися на зменшення проблем у процесі адаптації Чеської Республіки в НАТО.
Література
Butorova Z. Slovennsko pred vol’bonu. Bratislava institut pre verejne otazky. – 1998.
Kasik V. NATO Bezpernost pro Evropu. – Praga, 1997.
National Defeuse strategy of the Czech Republic. – Prague, 1997.
Поточний архів МЗС України за 2001 р. Довідка про зміни в соціально-економічному стані ЧР з часу членства в НАТО.
Поточний архів МЗС України за 1999 р. Конституційний закон про безпеку республіки. – К., 1999.
Поточний архів МЗС України за 2001 р. політичний лист посольства з питань прийняття концепції розбудови МО ЧР від 3 вересня 2001 р.
Politicka scena no Slovensku – januar, 1997. Bratislava: Focus. – 1997.
Czech national interests: Contribution to discussion, Prague, 1996.
Slovensko 1998 – 1999. Sukrna sprava o stave spolocnosti. – Bratislava, 1999.
Tisovic F. Madridsky summit Severoatlantickej aliancie … //Slovenska republika. – 1997. – 11 ju’la.