держави іміджу; Україна, за часи перебування в складі СРСР, не має негативних в історичному плані дій. До негативних моментів можна віднести те, що уявлення про нашу державу мають суперечливий і стихійний характер.
Внутрішні переміннівнутрішні перемінні
Основні напрямки зовнішньої політики України. У декларації про державний суверенітет України 16.07.1990 проголошуються 3 основних принципи:
Без'ядеpність,
Нейтралітет,
Вніблоковість.
Що стосується без'ядеpність, те Україна уже вивела (1.06.1996) усі ядерні боєголовки на територію Росії, як і передбачало тристоронню угоду України, Росії і США. Це є позитивним і можливо ключовим моментом у новому іміджі України. Цим можна підкреслити миролюбство і політику відмови від сили.
Що стосується нейтральності і вніблоковість, те тут питання трохи складної. Співробітництво з НАТОНАТО (“Хартія про особливе партнерство”) не рахується як приналежність до блока, але у свою чергу така вніблоковість істотно впливає на безпеку.
Концептуальні основи зовнішньої політики України викладені в постанові Веpховной Ради України "про основні напрямки зовнішньої політики України" 2.07.93. Основні пункти:
Україна засуджує війну як знаряддя зовнішньої політики;
Україна не пред'являє територіальні претензії до інших країн і не визнає територіальних претензій від інших держав;
Україна виступає проти присутності іноземних збройних сил на своїй території.
Пріоритети зовнішньої політики. Двосторонні відношення:
Прикордонні держави — стратегічні партнери
стратегічні партнери,
Домінанта двосторонніх відношень із Росією,
Відношення зі США (стратегічно важливі),
Відношення з державами членами ЄС.
Зовнішні перемінні
Стратегічні напрямки можна розділити на чотирьох групи:
Країни Європейської Співдружності,
США,
Росія,
Держави колишнього соц. табору.
Наше прагнення в Європейські структури підтримуються державами учасниками. Важливими чинниками впливающіми на відношення цих держав до Україні є: демократіядемократія, стабільне політичне положення, економічний розвиток, розвиток правосвідомості.
Відповідно до стратегії національної безпекистратегія національної безпеки США можна виділити такі пріоритети: демократія, ринкова економіка, правова держава, права людини, скорочення і співробітництво у військовій сфері.
Нижче приведені ключові положення з доповіді про стратегію національної безпеки США.
“Всі американські стратегічні цілі — від забезпечення процвітання нації до подолання глобальних погроз нашій країні ззовні служать інтересам розширення числа демократичних держав із ринковою економікою. Тому політика стосовно нових демократичних держав в інтересах зберігання їх як демократій, прихильних ідеям ринкової економікиринкова економіка і дотриманню прав людиниправа людини, є найважливішою частиною стратегії національної безпеки.
Більш ніж 20 країн у Східної Європі, що був Радянському Союзі, Латинської Америці і Східної Азії за минулі 10 років провели вільні вибори і створили демократичне товариство на конституційній основі.
Першим і найбільше важливим елементом нашої стратегії в Європі повинне бути забезпечення безпеки шляхом підтримки на належному рівні військового потенціалу і здійснення співробітництваспівробітництво. Холодна війна закінчилася, але небезпека війни зберігається.
У той час як ми проводимо роботу з зміцненню нашої економіки, ми повинні одночасно розуміти, що, допомагаючи проведенню ринкових реформ у молодих демократичних державах Східної Європи, ми сприяємо тим самим нашому власному процвітанню і безпеці. Це допоможе послабити етнічні протиріччяетнічні протиріччя і буде сприяти становленню нових демократичних режимів.
Ще одним імперативом нашої політики безпеки є підтримка демократії й особистих свобод у Росії, державах, утворених на території колишнього СРСР, і країнах Східної Європи. Успіх цих демократичних перетворень підвищує нашу безпеку. Він є кращою відповіддю агресивному націоналізму й етнічної ненависті, що проявилися після закінчення холодної війни. Ніде успіх демократичних перетворень не є для США більш важливим, чим у цих країнах.” A National Security Strategy of Engagement and Enlargement. Wash., 1994.
Цільова уявацільова уява
На підставі вищезгаданих чекань стратегічних партнерів України можна виділити такі компоненти цільової уяви:
Становлення і розвиток демократії,
Прагнення до правової держави,
Підвищення правосвідомості,
Дотримання прав людини,
Економічні реформи (проходження принципам ринкової економіки),
Без'ядерний статус,
Співробітництво у військовій області,
Сприяння миротворчим пресам (через ООН).
Виконавці
Для такої специфічної діяльності як створення і керування іміджем держави, необхідно створити відповідну структуру. Важливою характеристикою якої буде можливість притягнення широкого кола спеціалістів.
Цільові групи
У якості цільових груп впливу можна виділити такі:
Уряди
уряди,
Політичні агенти
політичні агенти,
Фінансово- промислові кола
фінансово- промислові кола,
Населення (середній клас, більшість).
Комунікаційні процеси
Комунікаційні процесикомунікаційні процеси можна розділити на:
Оригінальні — єдино разові ефективні й ефектні дії (візити на вищому рівні, заяви, декларації),
Тимчасові — обмежені за часом і задачами заходу (культурні, просвітні програми),
Постійні — спеціально створені інститути (представництва, комітети, товариства, кружки).
До відзначеного вище потрібно додати періодичні повідомлення в ЗМІЗМІ у виді оглядів, інтерв'ю, репортажів, заміток, а так само роботу через співтовариство Internetinternet, що одержує особливе значення в сучасному світі.
Висновки
В даний час є широкі можливості по створенню і просуванню іміджу України. Для цього необхідна спеціальна структура і злагоджена робота спеціалістів із різних областей знань. Для впровадження ж необхідна узгодженість дій гілок влади в цій області. Створення і просування іміджупросування іміджу повинно бути частиною ще більшої програми по розвитку України, потрібно не тільки здаватися цивілізованим і “позитивним” державою але і ринутися їм стати. У будь-якому випадку подолання наших хиб тільки зміцнить наша уява. Так у світлі останніх політичних подій можна уявити зняття депутатської недоторканності з екс- прем’єр міністра П.И.Лазаренко як досягнення демократії і ролі права, що підвищується, в Україні. Позитивні наслідки сприятливого іміджу не тільки поліпшать положення України у світі, але і значно змінять внутрішньо положення.
Покажчики
Література
Дао дэ цзин. “Книга Пути и Добродетели”, Пер.Ян Хин Шуна. К.: “Амрита”, 1996. - 44 с.
Символы в политической рекламе. Г. Почепцов. К.: “Принт сервис”, 1997. – 331 с.
Тайные пружины человеческой психики, или как расширить сферу своего влияния. Э. Цветков., М.: “Центр 2000”, 1993. –80 с.
“Человек и его символы”, К.Г. Юнг. М.: “Университетская книга”, 1998. –368 с.
Соционика. А. Аугустинавичюте. Санкт- Петербург.: Акт 1998. - 416