Існують й інші проекти на зразок створення Балтійсько-Чорноморської Співдружності чи південного блоку, насамперед з Турцією, та вони менш реальні і життєздатні, насамперед через малу кількість спільних цілей і інтересів. А що стосується Балтійсько-Чорноморського блоку, то не треба забувати, що Росія сприйняла б це утворення як спробу створити ‘санітарний кордон’ між нею та Західною Європою.

ВИСНОВКИ

Нове геополітичне положення України диктує необхідність перегляду регіональної політики. Це передбачає поєднання інтересів держави і регіонів, створення умов для правильного використання ресурсів і особливостей природньо-виробничого потенціалу. Входження України в систему світових міждержавних зв’язків може органічно відбутися з використанням приморського положення. У міжнародному і міжрайонному розподілі праці Причорномор’я вирізняється своім особливим економіко-географічним розташуванням, потенціалом для здійснення транспортних, транзитних, багатьох господарських функцій. Приморське і прикордонне положення у міжнародному транспортному вузлі між Центральною та Південною Європою ( система водних шляхів Дунаю, нещодавно відбудований канал Рейн — Майн — Дунай), Близьким Сходом і Південно-Східним Азіатським регіоном, прямий доступ до ряду причорноморських держав, які також шукають шляхи політико-економічної інтеграції, розташування на потужних водних магістралях Південного Бугу, Дніпра, сусіднього Дону( з виходом на Волжські шляхи аж до Балтійського і Білого морів) створюють найсприятливіші можливості для зовнішньої торгівлі, науково-технічного співробітництва і інноваційної діяльності.

Україна нарешті взяла на себе міжнародні зобов’язання по зниженню викидів шкідливих речовин в атмосферу, що, в свою чергу, тягне за собою збільшення жорсткості існуючих нормативів викидів і зобов’язує вживати радикальні заходи позниженню техногенного впливу підприємств теплоенергетики на довкілля.Сьогоднішній стан навколишнього природнього середовища, наприклад, Донбасу — не тільки наш головний біль. Викиди з заводських труб цього регіону, брудні стоки досягли вже і далекого зарубіжжя, погіршують глобальну екологію. Відвідування спеціалістів Світового банку з екологічною місією вселяють надію на покращення стану речей.

В цілому на території України нині існує 193 стабільних осередки забруднення підземних вод. Українське Полісся, яке завжди славилося річками і озерами, нині мало не очолює список найнеблагополучніших регіонів. У зв’язку з будівництвом Малоритського комбінату будівельних матеріалів у сусідній Білорусі виникли дуже серйозні проблеми для існування Шацького природнього національного парку. Взагалі, хоча виробництво не працює, забруднення підземних вод збільшилось у 3-4 рази , в тому числі і за рахунок сусідів. Своєрідним індикатором проведення екологічних реформ в Україні є міжнародне співробітництво, завдяки якому нашій державі виділяється суттєва матеріальна допомога для вирішення екологічних проблем. У 1997р. ця допомога складала близько $20 млн, тоді як ще в 1993р. це було лише $60 тис. Сьогодні Україна є суб’єктом 13 природоохоронніх конвенцій глобального і регіонального характеру. Україна готується до участі у багатьох міжнародних програмах і проектах в області екологічної безпеки. Цивілізований світ прийшов до розуміння, що на одинці не вижити, що неможливо облаштувати в себе екологічно чистий ‘рай’, якщо над будинком сусіда висить смог. Екологічні проблеми не знають кордонів.

На тлі практично виконаних Україною угод стосовно роззброєння, і перш за все відмови від ядерної зброї, останнім часом збільшується низка прецедентів на шляху входження нашої держави в систему міжнародного розподілу праці. Якщо раніше це відчувалось тільки у налагодженні двосторонніх стосунків з провідними країнами світу, то зараз економічні перешкоди набувають більш коаліційних рис антиукраїнської спрямованості. У 1996 році було декілька великих міжнародних скандалів, пов’язаних з Україною. Необхідно зазначити, що як компромат проти України використовуються в основному її таємні угоди щодо продажу озброєння та надання військово-технічної допомоги країнам з ‘cумнівною’ репутацією. Більше того, вищезазначені компромати мають на меті не тільки перешкодити двостороннім стосункам у військовій сфері, а й зірвати проведення української політики в різних регіонах світу взагалі.

Отже, необхідно, особливо зовнішньополітичному відомству, бути надзвичайно обережним, узгоджувати практичний і теоретичний боки політичних дій, прораховувати всі можливі наслідки, тому що за діями нашої країни на світовій арені світове співтовариство слідкує дуже і дуже уважно. Іноді складається враження, що сучасні політики Західної Європи і США не усвідомлюють повною мірою, що виведення України зі статусу розмінної монети пішло б лише на користь. ‘Санітарний кордон’ міг би перетворитися на природне місце зустрічі між двома цивілізаціями. Україна здатна бути реальним посередником, який однаково позитивно ставиться до Сходу і Заходу.

.‘

Наш народ не дозволить державі набути другорядної ролі, тягнучись позаду і повторюючи чиїсь експерименти’, — проголосив Президент Л.Кучма у вересні 1995 року.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. ‘Ukraine at the Cross-roads’ by Olexander Potekhin. The Olof Palme International Center, Stockholm, 1996

(‘Україна на роздоріжжі’)

2. ‘Ukraine’. Country profile. Sofia 1996

(‘Україна’. Нарис країни)

3. ‘Підтекст’. Політико-аналітичний тижневик Фонду підтримки національної безпеки

4. ‘Рейтинг’. Аналітично-інформаційний огляд

5. ‘Український географічний журнал’

Газети:

6. ‘Зеркало недели’

7. ’Деловая Украина’

8. ‘Мегаполіс України’

9. ‘Урядовий кур’єр’