рухом. Таким чином, у середовищі “нових правих” може виникнути кілька центрів тяжіння, що вкрай небажано. Додайте до цього переліку ще такі маловідомі, але потужні за фінансовими можливостями структури, як “Яблуко” чи “Молода Україна” – і стане зрозуміло, що на правий фланг знову припадає надто багато політичних гравців.
“Нові праві” роблять ті ж помилки, які свого часу зробили їхні попередники з табору “класичних правих”.
Виникає запитання: чи то історія є поганою вчителькою, чи то ми - погані учні?
І ще одне: чи готові українські праві до загального поправіння політичних тенденцій в світі? Адже від стану, від якости українських правих сил залежатиме і майбутнє України. Зокрема, її европейське майбутнє.