системі безпеки польотів НАТО в Європі з використанням сил і засобів ВПС.
Отже, Чеська Республіка поставила перед своїми збройними силами амбіційні й честолюбні цілі. Малоймовірно щоб Чехія без членства в НАТО так інтенсивно й цілеспрямовано здійс-нювала реформування своїх збройних сил. Але без достатнього грошового утримування забезпечити збройні сили необхідною кількістю професійних військовослужбовців замість військово-зобов'язаних буде дуже проблематично. Значні витрати на утри-мування професійних військових можуть поставити під загрозу виконання плану реформування ЗС Чехії.
Польща. Прийняття цієї країни в НАТО в березні 1999 р. було знаменною подією для Польщі. Майже відразу після всту-пу в Альянсі Польща пройшла своєрідний іспит участю в миро-творчих силах НАТО в Косово (KFOR) та в Албанії (AFOR).
Підготовка Польщі до вступу в НАТО і її членство в ньому прискорило перебудову війська польського. Одним із
важливих компонентів реформування ЗС Польщі була реаліза-ція стандартів НАТО в структурах ЗС. Збройні сили Польщі також були поділені на два основних компоненти - сили постійної готовності й сили швидкого реагування.
Підготовка сил швидкого реагування вимагає значних фінансових витрат. Відповідно до вимог НАТО Польща надає ці сили в його розпорядження. У 2000 р. при плануванні спільних заходів НАТО на період 2001-2006 pp. Польща була запрошена для участі в 180 короткострокових та довгостроко-вих заходах. Така ж кількість заходів на 5 років планується з такими країнами, як Великобританія й Німеччина.
Формування сил швидкого реагування було розпочато ще до вступу Польщі в НАТО. До складу сил швидкого реагування сил НАТО від Польщі ввійшли:
а) сухопутний компонент:
- 10-а бронетанкова кавалерійська бригада, -10-а тилова бригада з Ополе,
- 4-ий полк ППО з Червинська,—
16-ий авіадесантний батальйон із Кракова,—
18-ий авіадесантний батальйон із Бельско-Бяли,—
дві вертолітних ланки з 66-ого вертолітного крила,—
дві ескадрильї з 7-ого Люблінського з'єднання;
б) компонент ВМС:
- підвідний човен «Орел»,
- корвет «Казуб»,
- три ракетних катери,—
мінний транспорт,—
тральщик «Мева»,—
рятувальне судно «Піаст»;
в) компонент ВПС:
-.1-а ескадрилья тактичної авіації з Мінська Мазовецького,
- 7-а ескадрилья тактичної авіації з Повідз,
- 40-а ескадрилья тактичної авіації зі Швидвина.
На решту частини ЗС покладається завдання оборони тери-торії Польщі.
У процесі набуття членства в НАТО відбувалася реструк-туризація та модернізація оборонної промисловості Польщі.
На цьому шляху передбачається приватизація підприємств оборонної промисловості з використанням частини коштів від приватизації на реструктуризацію і модернізацію цього сектора польської економіки та ЗС Польщі. Контроль держави зберіга-ється тільки за тією частиною галузі, яка має в оборонному комплексі Польщі ключове значення. Для зменшення витрат на розробку та виробництво озброєння розвиток оборонної промисловості планується здійснювати у співпраці з союзника-ми по НАТО, а також у майбутньому - в рамках ЄС та членства у Спільній організації співпраці в галузі озброєнь (OCCAR).
Заслуговує на увагу сформована практика посилення ЗС Польщі за рахунок фактично безкоштовної передачі військової техніки й озброєння з країн-членів НАТО. Так, 29 січня 2002 р. було прийнято рішення про безкоштовну передачу ЗС Польщі 126 танків «Леопард 2 А4», а також спеціальної бронетехніки, вантажних автомобілів, радіостанцій, тренажерів, боєприпасів та іншого устаткування з запасів Бундесверу. Оцінна вартість переданого озброєння й техніки становить близько 380 млн. евро. Польща сплатила тільки за переміщення озброєння й техніки з баз збереження в Німеччині на свою територію, затративши 22,5 млн. евро. Танки випуску 1985-1987 pp. мають залишок ресурсу 75% і не вимагають ремонту. За умовами договору передачі військової техніки й озброєння Німеччина забезпечує перенавчання 490 військовослужбовців Польщі. Отримана техніка й озброєння призначаються для укомплекту-вання 10-ої бронетанкової кавалерійської бригади, що буде закріплена за силами швидкого реагування для участі в діях сил НАТО і взаємодіятиме з 7-ю бронетанковою дивізією Бундес-веру. Бригада досягне початкової боєздатності до кінця 2004 р. Реалізований проект є реальним внеском у поліпшення взаємо-дії ЗС Польщі з іншими силами НАТО.
У вересні 2003 р. ВПС Польщі були передані Бундесвером 26 винищувачів МІГ-29 за символічну плату 1 евро. У цьому ж році норвезькі королівські ВМС безкоштовно передали ВМС Польщі 5 дизельних підводних човнів типу «Коббен».
Такі прецеденти дають підстави Україні при набутті членства в НАТО сподіватися на безкоштовне отримання
західноєвропейської техніки й озброєння, що прискорить інте-грацію її збройних сил в оборонні структури Альянсу.
Румунія. З початку реформування (1990 р.) у румунських збройних силах було проведено відповідні структурні зміни. Однак для того, щоб забезпечити необхідну модернізацію національних збройних сил, Румунії не вистачило фінансових можливостей.
За період реформування чисельність особового складу було скорочено з 320 тис. осіб до 99200 тис. (кінець 2002 p.). У 1999 р. румунський уряд офіційно заявив про намір Румунії вступити до НАТО та ЄС. Для реформування ЗС за основу було прийнято план вступу в НАТО «Membership Action Plan», який є обов'язковим для аспірантів НАТО. За основну модель було обрано більш ефективну і гнучку структуру збройних сил, яка відповідає стандартам НАТО і повинна бути впроваджена до кінця 2003 р. Реформування передбачає збереження загального військового обов'язку як необхідного елемента формування національної ідентичності.
У листопаді 2002 р. було прийнято рішення про прийом Румунії в члени НАТО за умови виконання рамкових умов, які уряд відобразив у плані під назвою «Objective Force - 2007». Рішення щодо прийняття програми «Objective Force - 2007» стало офіційною реакцією Румунії на запрошення в НАТО. Прискорений вступ у НАТО вимагає більшої гнучкості й швид-кості реформування ЗС. В «Objective Force - 2007» передба-чається реалізація принципу «силового доповнення», що дозволяє мати істотно менші збройні сили, ніж заплановані в «Програмі ЗС