У сухопутних військах передбачається істотне скорочення територіальних підрозділів, а також значне зменшення

підрозділів забезпечення. Це передусім зайві підрозділи зв'язку, тилу й обслуговування. Підпадає під скорочення частина інфраструктури (належні ЗС споруди, навчальні заклади). Крім того, у сухопутних військах планується скорочення однієї чи декількох важких бригад з важким озброєнням, щоб підвищити бойові можливості легких сил.

Реформування ЗС здійснюється на основі «Програми ЗС -2003». Ця програма передбачає наявність активних і територі-альних підрозділів та військ резерву в усіх видах збройних сил. Заплановано, що всі сили матимуть озброєння, однак відрізня-тимуться укомплектованістю особовим складом. Активні під-розділи будуть укомплектовані на 80-90% від штатної чисельності, тоді як територіальні - тільки від 50 до 70%.

Сухопутні війська. Основною ланкою управління сухопут-них військ мають бути оперативні корпусні штаб-квартири і дивізійне командування активних сил, які складаються з:

- 6 бойових бригад,

- З бойових бригад підтримки,—

1 бригади тилу.

Територіальні сили включають 9 бойових бригад, 5 бойових бригад підтримки і 2 бригади тилу.

Для територіальних сил у разі потреби будуть розгорнуті дві територіальні штаб-квартири корпусу. Резерв, підготовлений до мобілізації, нараховує 130 тис. чоловік.

Військова-повітряні сили (ВПС). До активних підрозділів ВПС належать:

- 1 авіаційний центр оперативного командування (Air Sovereignty Operations Centre, ASOC),—

12 ескадрилій бойових літаків,

- 1 транспортна авіаційна ескадра,

- 1 бригада протиповітряної оборони,

- 1 полк протиповітряної оборони,

- З полки далекого зв'язку,

- 1 радіорелейний центр зв'язку,

- 2 навчальні бази.

Територіальні підрозділи при ВПС охоплюють:

- 1 дивізіонне командування,

- 1 полк ППО,

- 1 саперний полк,

- 1 навчальну авіаційну ескадрилью.

ВПС мають усі типи літальних апаратів і всі елементи протиповітряної оборони.

Військово-морські сили (ВМС). Активні підрозділи ВМС зазнали значного скорочення. Переважну частину кораблів було виведено з бойового складу як застарілу. Сучасна стратегія реструктуризації ВМС передбачає збереження у складі флоту одного есмінця, шести фрегатів, 38 кораблів, зокрема патруль-них і охорони узбережжя, 18 тральщиків. Частина частково боєздатних кораблів із сил активних підрозділів ВМС повинна бути передана територіальним силам.

Передбачається модернізація надводних кораблів, переду-сім кораблів, призначених для боротьби з мінною небезпекою і підводними човнами. Кількість фрегатів у складі ВМС у неда-лекому майбутньому повинна бути збільшена, щоб гарантувати безпеку в Чорному морі.

Територіальні сили включають:

- 1 ракетний батальйон охорони узбережжя,

- 1 загін швидкісних катерів,

- 1 полк далекого зв'язку,

- 1 морську базу,

- 1 річкову базу.

Румунія вже протягом десяти років бере активну участь у миротворчій діяльності. Вона поглиблює військове співробіт-ництво й розширює двосторонні зв'язки зі своїми сусідами та іншими країнами Чорноморського регіону. Це має особливе значення для підготовки військовослужбовців. Така співпраця дозволяє з мінімальними витратами підвищити навченість особового складу й готовність його до дій у багатонаціональних силах, якими є сили НАТО.

Болгарія ~ одна із семи країн, запрошених приєднатися до НАТО у 2002 р. Протоколи вступу було підписано 27 березня 2003 р. Механізм вступу в Альянс передбачає річний період ратифікації договору всіма 19 майбутніми союзниками по НАТО. У ході ратифікації планується ретельний контроль

підготовки претендентів на вступ у НАТО. Для визначення структури своїх ЗС у зв'язку із планованим вступом у травні 2004 р. в НАТО Болгарія провела оборонний огляд.

Одним з основних завдань реформування ЗС Болгарії є створення сил швидкого реагування, які повинні брати участь у спільних операціях НАТО. У 2004 р. Болгарія зосередила свою увагу на двох ключових пріоритетах реформування ЗС. Вона планує зміцнити розвідку і модернізувати озброєння під стандарти НАТО. Протягом 2003 р. Болгарія намагалася досягти таких стандартів і в питаннях захисту інформації. Для цього болгарський уряд активно взаємодіяв з комітетом без-пеки Північноатлантичного альянсу. Мета роботи — розробка й реалізація процедур допуску осіб до розвідувальних зведень. Комісія, яку становить комітет безпеки НАТО, уповноважена перевіряти місця роботи із закритою інформацією, благонадій-ність службовців, що матимуть доступ до таємної інформації Альянсу. Така комісія працюватиме в усіх семи країнах, що будуть прийняті в НАТО. Вона також визначить коло осіб, які будуть мати допуск до роботи в його особливо важливих керів-них органах.

Під стандарти НАТО Болгарія планує модернізувати ЗО вер-тольотів Мі-24 за допомогою концерну EADS (European Aeronautic Defence and Space Company), Ізраїлю та Росії, а також доробити за допомогою Росії 21 винищувач МіГ-29. На останнє виділено 50 мільйонів доларів, однак до травня 2004 р. плану-валося доробити тільки частину винищувачів.

Виходячи з досвіду набуття членства в НАТО країнами Центрально-Східної Європи, необхідно готуватися до виконан-ня нового спектра завдань, які раніше не стояли перед ЗС України. Проект нової Воєнної доктрини України, на жаль, не робить акценту на цих нових завданнях і їх особливостях. Членство в НАТО передбачає, крім стандартних завдань, що раніше превалювали у Воєнній доктрині України (наприклад, захист суверенітету), також завдання підтримки союзників по НАТО в запобіганні конфліктам і подоланні криз поза межами України.

Отже, одним з основних завдань реформування ЗС України є подальший розвиток та зміцнення сил швидкого

реагування за рахунок оснащення їх найсучаснішою зброєю, модернізованою під стандарти НАТО. Особовий склад цих сил, призначених для участі у спільних операціях, які проводяться під егідою