З плином часу утвердилися певні вимоги і правила, виконання яких має забезпечити об’єктивне виявлення волі виборців, утруднити чи зробити неможливою фальсифікацію результатів виборів. Найважливіші з них закріплено у конституціях демократичних держав. Сукупність таких конституційних норм утворює конституційний інститут виборів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Норми цього інституту можна поділити на декілька груп:

норми, які закріплюють основні вимоги і правила, пов’язані із самою процедурою проведення виборів;

норми, що визначають коло осіб, які наділяються активним виборчим правом, тобто правом обирати представників до органів держави місцевого самоврядування;

норми, що визначають коло осіб, які наділяються пасивним виборчим правом, тобто правом бути обраними до органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи на виборну посаду.

Конституційний інститут виборів регламентує досить широке коло суспільних відносин. Частина їх, а саме норми, що встановлюють загальні правила і вимоги до процедури виборів та норми, які регламентують активне виборче право, зафіксовані у розділі ІІІ “Вибори. Референдум” та розділі ХІ “Місцеве самоврядування” Конституції України. Норми, що закріплюють пасивне виборче право, вміщено у розділах Конституції, присвячених основам організації та діяльності конкретних виборних органів.

4. Принципи виборчого права України

Характеризуючи вибори і референдум, Конституція України вказує, що вони є формами безпосередньої демократії, через які народ здійснює своє волевиявлення (ст.69). А в ст.71 закріплено положення про те, що вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Принцип загальності виборів в Україні означає, що всі її громадяни, які на день виборів досягли 18 років, мають право голосу. Цього права позбавляються лише ті, кого у судовому порядку визнано недієздатними. При цьому слід мати на увазі, що факт недієздатності, як підстава недопущення громадянина до участі у виборах, має бути встановлений саме судом. Наявність медичних висновків про душевну хворобу громадянина – без відповідного рішення суду не дає юридичних підстав для позбавлення його права голосу.

Рівень загальності виборів залежить від усіляких цензів, тобто умов, відповідність яким є підставою для допущення громадян до участі в них. У сучасному світі розрізняють віковий ценз і ценз осілості.

Віковий ценз обумовлює наявність виборчих прав досягненням певного віку. В більшості держав вік становить 18 років, як і в Україні. В деяких країнах встановлено інший віковий ценз. Так, у Бразилії, Ірані, Нікарагуа та на Кубі він становить 16 років.

Ценз осілості передбачає надання громадянам права голосу лише за умови їх проживання у країні або на території відповідного виборчого округу протягом певного строку. Так, у Франції він становить шість місяців, а у Новій Зеландії – три місяці. Раніше поширеними були також майновий ценз (володіння певним майном), освітній ценз (вміння читати і писати), релігійний ценз (сповідування державної релігії) та деякі інші.

Крім недієздатних, у деяких країнах права голосу не мають й особи, які відбувають покарання за вироком суду, військовослужбовці та особи, котрі обіймають певні державні посади.

Перше виборче право означає, що громадяни, беручи участь у виборах, віддають свої голоси безпосередньо “за” чи “проти” кандидата на виборну посаду будь-якого рівня – від члена органу місцевого самоврядування до депутата Верховної Ради чи Президента України. Отже, пряме виборне право забезпечує остаточність вирішення питання про виборну посаду.

Проводяться й непрямі (багатоступеневі) вибори. Їх призначають, наприклад, для обрання Президента США. У цій країні виборці обирають виборщиків, які вже безпосередньо голосують за того чи іншого кандидата у президенти. Кількість виборщиків пропорційна чисельності населення того або іншого штату. У 1996 р. їх було 538. Голоси 379 із них забезпечили переобрання Б.Клінтона на другий президентський строк.

Ще до свого обрання виборщики дають обіцянку віддати свої голоси за конкретного кандидата. Тому, враховуючи персональний склад обраної колегії виборщиків. ще до їх голосування можна абсолютно точно визначити, кого буде обрано президентом країни. Отже, можна говорити, що у цьому разі акт голосування має суто формальний характер. Непрямими двоступеневими виборами в деяких країнах обираються верхні палати парламентів. А у Китаї Все китайські збори народних представників (парламент) обираються непрямими триступеневими виборами.

Конституційним принципом виборів в Україні є таємність голосування, яка передбачає недопустимість будь-якого нагляду і контролю за волевиявленням виборців.

За первісних демократій вибори проводилися відкрито – підняттям руки, криком тощо. Однак таке голосування дає змогу контролювати, спрямовувати подачу голосів виборців тими, від кого вони якимось чином залежать. Таємне голосування покликано запобігти цьому. Відомі різні форми таємного голосування – опускання в амфору камінців різного кольору (світлий – “за”, темний – “проти”), написання на черепках, а пізніше на папері імені кандидата, за якого віддається голос, тощо.

У сучасному світі таємне голосування здійснюється шляхом опускання в урну бюлетенів, в яких зазначені прізвище кандидатів на виборну посаду або варіанти вирішення проблеми, що виноситься на референдум. Виборець певним чином позначає прізвище кандидата або варіант рішення, за які він віддає свій голос. Останнім часом набуває поширення голосування за допомогою спеціальних машин. Для забезпечення таємності голосування на виборчих дільницях встановлюють недоступні для зовнішнього нагляду кабіни, в яких виборці заповнюють бюлетені, або машини для голосування. При цьому кабіни мають бути встановлені так, щоб через них прямуючи до урн, пройшов кожний виборець.

Рівність виборчого права за сучасних умов означає реалізацію принципу: “Один виборець – один голос”.

Конституція України встановлює, що вибори є вільними. Це означає недопустимість будь-якого тиску на виборців з