Зовнiшньополiтичнi прiоритети України
Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права.
(Конституція України. Стаття 18)
Україна проводить виважену, послідовну та цілеспрямовану зовнішньополітичну діяльність, відповідно, основні напрямки її зовнішньої політики в цілому залишаються незмінними з часу проголошення незалежності у 1991 році.
Україна послiдовно й неухильно будує свою зовнiшню полiтику на основi беззастережного дотримання принципiв мiжнародного права, Статуту ООН та iнших мiжнародно-правових актiв. Така позицiя нашої держави закрiплена у схвалених Верховною Радою 2 липня 1993 р. "Основних напрямках зовнiшньої полiтики України" - концептуальним документом, на засадах якого базується та розвивається зовнiшньополiтична дiяльнiсть України.
Визначається три основнi напрями зовнiшньої полiтики України:
. розвиток двостороннiх мiждержавних вiдносин;
. європейська iнтеграцiя;
. багатостороння дипломатiя.
У двостороннiх вiдносинах прiоритетними для України є вiдносини з сусiднiми країнами та стосунки зі стратегiчно важливими партнерами і впливовими державами свiту.
В свою чергу європейська iнтеграцiя для України - це подальше полiтичне та iнституцiйне зближення з ЄС та еволюцiйне просування до кiнцевої мети iнтеграцiї до Європейського Союзу; адаптування українського законодавства до норм ЄС та Ради Європи як ключовий iнтеграцiйний елемент; поглиблення вiдносин України з НАТО як однiєю з основних складових всеохоплюючої системи європейської стабiльностi та безпеки.
В рамках багатосторонньої дипломатiї можна видiлити такi прiоритетнi напрями зовнiшньополiтичної дiяльностi:
· забезпечення ефективної участi держави у дiяльностi мiжнародних органiзацiй;
· налагодження ефективного регiонального та субрегiонального спiвробiтництва, посилення ролi України в регiональних та субрегiональних органiзацiях, форумах i об'єднаннях;
· активiзацiя дiяльностi в багатостороннiх домовленостях в галузi роззброєння, в т.ч. ядерного, заходiв довiри, у миротворчих та миропiдтримуючих операцiях, безпекових режимах i контрольних механiзмах.
ВІДНОСИНИ УКРАЇНА-ЄС
("паспортна довідка" 1991-2002 рр.)
2 грудня 1991 р. - у Декларації Євросоюзу щодо України відзначено демократичний характер Всеукраїнського референдуму і закликано Україну підтримувати відкритий і конструктивний діалог з ЄС.
Вересень 1992 р. (м. Київ) - відбулася перша зустріч Україна-ЄС на найвищому рівні між Президентом України Л.Кравчуком та Головою Комісії Європейських Співтовариств Ж. Делором.
Жовтень 1993 р. (м. Київ) - відкрито Представництво Комісії Європейських Співтовариств в Україні.
9-11 березня 1994 р. (м. Київ) - перша зустріч Україна-Трійка ЄС на рівні міністрів закордонних справ
14 червня 1994 р. (м. Люксембург) - підписано Угоду про партнерство та співробітництво між Україною, з одного боку, і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами, з іншого боку (переговори щодо укладення УПС тривали з 23 березня 1993р., Україна ратифікувала УПС 10 листопада 1994р., УПС набула чинність 1 березня 1998р., торговельні положення УПС почали діяти з 1 червня 1995р. на основі відповідної Тимчасової угоди).
5 січня 1995 р. (м .Київ) - проведено зустріч Україна-Трійка ЄС на рівні міністрів закордонних справ (обговорено перспективи розвитку відносин Україна-ЄС і актуальні міжнародні питання).
24 березня 1995 р. (м. Брюссель) - відбулося перше засідання Спільного комітету Україна-ЄС (утворений згідно з Угодою про торгівлю і комерційне та економічне співробітництво між ЄЕС і ЄВРОАТОМом та СРСР від 18 грудня 1989 р., діяв на основі Тимчасової угоди від 1 червня 1995 р.).
1 червня 1995 р. (м. Люксембург) - зустріч Президента України Л.Кучми з Головою Європейської Комісії Ж.Сантером (підписано Тимчасову угоду про торгівлю та питання, пов'язані з торгівлею, між Україною, з одного боку, та Європейським Співтовариством, Європейським Об'єднанням Вугілля і Сталі, Європейським Співтовариством з Атомної Енергії, з іншого боку).
28 червня 1995 р. (м. Брюссель) - зустріч Україна-Трійка ЄС на рівні міністрів закордонних справ (стан розвитку відносин Україна-ЄС).
Липень 1995 р. (м. Брюссель) - відкрито Представництво України при Європейських Співтовариствах (Європейському Союзі).
24 листопада 1995 р. - зустріч Україна-Трійка ЄС на рівні міністрів закордонних справ (питання безпеки і ситуація в колишній Югославії).
5 лютого 1996 р. - зустріч Україна-Трійка ЄС на рівні міністрів закордонних справ (питання регіонального співробітництва).
6-7 травня 1996 р. - засідання Спільного комітету Україна-ЄС.
21 травня 1996 р. (м. Рим) - зустріч Україна-Трійка ЄС на рівні міністрів закордонних справ (Європейський Союз оприлюднив свою Заяву щодо політичної підтримки України).
Червень 1996 р. - ЄС визнав за Україною статус країни з перехідною економікою.
26 вересня 1996 р. - зустріч Україна-Трійка ЄС на рівні міністрів закордонних справ (питання відносин Україна-ЄС, стосунки з Росією та СНД).
5 лютого 1997 р. - зустріч Україна-Трійка ЄС на рівні міністрів закордонних справ (питання імплементації Плану дій ЄС щодо України від 6 грудня 1996р., відкриття у Києві Центру документації ЄС).
17-18 квітня 1997 р. - засідання Спільного комітету Україна-ЄС.
5 вересня 1997 р. (м. Київ) - саміт Україна-ЄС (обговорено стан і перспективи розвитку відносин Україна-ЄС).
1 березня 1998 р. - набуття чинності Угодою про партнерство та співробітництво між Європейськими Співтовариствами і Україною.
8-9 червня 1998 р. (м. Люксембург) - перше засідання Ради з питань співробітництва між Україною та Європейським Союзом у рамках УПС (Прем'єр-міністр України заявив про прагнення України набути асоційоване членство в ЄС).
11 червня 1998 р. (м. Київ) - Президент України затвердив Стратегію інтеграції України до ЄС, якою визначаються пріоритети діяльності органів виконавчої влади на період до 2007 року, протягом якого мають бути створені передумови
