Довкола принципів Н. Мак'явеллі завжди ведеться гостра полеміка, бо не-має жодного політика, якому не доводиться вибирати між етичними принци-пами та практичною доцільністю. Г. Гегель запропонував розглядати "Воло-даря" не як відображення принципів політики, придатних для усіх часів і на-родів, а як реакцію на тогочасну ситуацію в Італії. У цьому контексті, на дум-ку Г. Гегеля й багатьох інших мислителів, "Володар" - це велике творіння політичного розуму.

У цілому заслуги Н. Мак'явеллі у розвитку політичної науки полягають у тому, що він:*

відкинув схоластику, замінивши її раціоналізмом та реалізмом;*

заклав основи політичної науки;*

виступив проти феодальної роздробленості, за створення централізо-ваної Італії;*

увів у політичний лексикон поняття "держава" та "республіка" у су-часному їх розумінні;*

сформулював суперечливий, але вічний принцип "мета виправдовує засоби".

4. Політичні ідеї європейського соціалізму XVI - XVII ст.

СТ. Англійський державний діяч і політичний мислитель Т. Мор став всесвітньовідомим завдяки твору "Утопія" (1516). Утопія - це неіснуючий, вигаданий автором острів, на якому випадково опинився і прожив п'ять років моряк, розповідь якого лягла в основу книги. В Утопії існувала лише суспільна власність, бо вона гарантувала добробут населення і рівність усіх. Управління здійснювалося на основі законів, передбачалася детальна регламентація усіх сторін життєдіяльності громадян.

Органами управління Утопії були народні збори та сенат. Із числа кан-дидатів, висунутих народом, сенат обирав правителя, посада якого була довічною (крім випадків, якщо він виявив нахил до тиранії). Припускало-ся, що окремі питання могли виноситися на обговорення усього населен-ня острова. Найважливіші посадові особи обиралися із числа учених. Усі громадяни повинні працювати по шість годин щодня. Сімейне життя но-сило патріархальний характер; авторитет особи визначався її віком.

Т. Мор зазначав, що в Утопії існувало рабство, джерелами якого ста-вали полони, злочинці, які відбували покарання, а також люди, які були засуджені до смерті у інших державах і викуплені у них. Рабство в Утопії не є спадковим, і самі раби могли бути звільнені зі свого стану.

Т. Мор мав великий вплив на наступних представників соціалістичної думки. Його утопія - це не лише форма вираження ідеалу, але й засіб кри-тики існуючого ладу. На відміну від нього, італійський мислитель Т. Кампанелла відкрито не критикує соціально-економічний лад.

5. Теорії природного права та суспільного договору. На-прикінці XVI - в першій половині XVII ст. ст. у політичній науці активно розви-ваються теорії природного права та суспільного договору, розробниками яких були Г. Гроцій, Т. Гобс, Б. Спіноза, Дж. Лок та ін.

Голландський юрист і політичний мислитель Г. Гроцій є одним із заснов-ників вчення про природне право та родоначальником міжнародного права. Його погляди викладені у трактаті "Про право війни і миру. Три книги". У розумінні Г. Гроція, держава - це "досконалий союз вільних людей, укладений ' заради дотримання права та загальної користі". У державі існує громадянська влада, котра є верховною.

Мислитель не віддавав переваги жодній із форм правління; при ство-ренні держави народ міг вибирати будь-яку, але обравши, вже не мав права її змінити, окрім випадків крайньої небезпеки для існування само-го народу. Разом із тим, очевидним є його негативне ставлення до ти-ранії та надання переваги монархії та аристократії, хоча він не заперечував й проти демократичної форми правління. За своїм соціальним змістом держава у трактуванні Г. Ґроція виступає як угода більшості проти меншості, як союз слабких і пригноблених проти сильних і могутніх.

Новий раціоналістичний підхід до проблем суспільства і держави отримав свій подальший розвиток у творчості видатного голландського філософа та соціального мислителя Б. Спінози. Його політичні погляди викладені у праці "Богословсько-політичний трактат" (1670), "Етика " (1675), "Політичний трактат" (1677).

Мислитель обґрунтував ідею про невідчужувані права особи, серед яких право на існування та діяльність, свободу совісті та думки, свободу слова. Держава у Б. Спінози виступає носієм природних прав усього насе-лення. Основними її функціями він вважав:*

упорядкування релігійного життя;*

забезпечення недоторканості власності; *

поширення освіти;*

гарантування безперешкодного ведення торгівлі;*

оцінка поведінки кожного;*

покарання злочинців;*

вирішення конфліктів, які виникають між громадянами;*

здійснення заходів, спрямованих на ведення воєн та їх запобігання.

Політична доктрина англійського філософа та політичного мислителя Т. Гобса викладена у працях "Філософські основи вчення про громадяни-на" (1642), "Левіафан, або Матерія, форма і влада держави церковної та громадянської" (1651). В основу теорії держави Т. Гобс поклав уявлен-ня про природу індивіда.

Т. Гобс розрізняв держави, що виникають внаслідок добровільної згоди громадян, та держави, що утворилися за допомогою фізичної сили. Він називає три основні форми держави - монархію, аристокра-тію, демократію. Найкращою, на думку Т. Гобса, є монархія, бо вона найповніше виражає і реалізовує абсолютний характер влади держави, у ній загальні інтереси дуже тісно співпадають із приватними інтересами суверена.

Політичне вчення англійського філософа та політичного мислителя Дж. Лока викладене у праці "Два трактати про правління" (1690). На думку Дж. Лока, до виникнення держави люди перебували у природному стані, але він не характеризується як "війна всіх проти всіх". Для при-родного стану притаманна рівність, право особи