Директива щодо комплексного підходу до запобігання та контролю забруднень (IPPC) є невід’ємною частиною стратегії контролю промислових забруднень. Директива IPPC представляє основні зміни в системі дозволів на окремі інсталяції та є єдиним законодавчим актом ЄС, що вимагає дійсно комплексного підходу до контролю джерел промислових забруднень. Загальні принципи IPPC включають:

Здійснення всіх відповідних превентивних заходів проти забруднення, у тому числі, шляхом застосування кращих із доступних технологій (Best Available Techniques (BAT));

Недопущення будь-яких значних забруднень;

Уникнення виробництва відходів (ієрархія управління відходами повинна виконуватися у відповідності до рамкової Директиви 75/442/ЄEC щодо відходів, змінена та доповнена Директивами Ради 91/156//ЄEC і 91/692/ЄEC та Рішенням Комісії 96/350/ЄC);

Ефективне використання енергоресурсів;

Вжиття необхідних заходів для запобігання аварійних ситуацій та мінімізації їх наслідків; та

Вжиття необхідних заходів щодо припинення ризикованих, з точки зору забруднення, видів діяльності з метою уникнення забруднення та приведення робочого майданчику в належний стан.

Основні законодавчі акти ЄС, що регулюють джерела промислових забруднень, включають:

Директива щодо комплексного підходу до запобігання та контролю забруднень 96/61/ЄEC (Директива IPPC) змінена та доповнена Директивами 2003/35/ЄC та 2003/87/ЄC;

Директива 84/360/ЄEC щодо забруднення повітря промисловими об’єктами – цю Директиву буде замінено Директивою IPPC до 30 жовтня 2007 року, після цього ця Директива повинна діяти 11 років;

Директива 2001/81/ЄC щодо національних квот на викиди;

Директива 2001/80/ЄC (що відмінила 88/609/ЄEC) щодо великих агрегатів згоряння;

Директива 96/82/ЄC щодо контролю основних небезпек аварійних ситуацій з небезпечними речовинами (Директива “Seveso II”);

Регламент Проекту Екологічного менеджменту та аудиту Європейського Співтовариства (EMAS) No 761/2001;

Регламент Проекту Eco-Label Award Європейського Співтовариства No 1980/2000.

Управління відходами

Підхід ЄС до управління відходами оснований на трьох принципах:

Зниження кількості відходів: Якщо ми зможемо, по-перше, зменшити об’єми відходів та зменшити їх небезпечність шляхом зниження концентрації небезпечних речовин у продукції, тоді знищення відходів автоматично стане простішим.

Переробка та повторне використання: Якщо виникненню відходів запобігти неможливо, навіть з використанням безвідходних технологій, якомога більше матеріалів повинні підлягати переробці. Європейська Комісія визначила декілька пріоритетних специфічних напрямків управління відходами та категорій відходів; у тому числі, упаковка відходів, контейнери для поховання відходів, використані транспортні засоби, батарейки, відходи від електроприладів та електроніки. Директиви ЄС вимагають, щоб країни-члени ЄС ввели в дію законодавчі акти щодо збору, переробки, повторного використання та знищення відходів вищеназваних категорій.

Покращення технологій знищення відходів та моніторинг: Де можливо, відходи, що не підлягають переробці та повторному використанню, повинні спалюватися в безпечних умовах, а закопування повинно використовуватися лише, якщо не має жодної іншої альтернативи. Обидва ці методи потребують прискіпливого моніторингу, оскільки потенційно вони можуть спричинити серйозну шкоду навколишньому середовищу.

Основні законодавчі акти ЄС у сфері управління відходами представлені нижче у тексті. Однак, вони також доповнюються Рішеннями Співтовариства. Більшість правових інструментів у сфері регулювання управління відходами можуть бути розподілені на ієрархічні групи. Рамкова Директива щодо відходів та Директива про небезпечні відходи становлять законодавчу базу для регулювання управління відходами. В рамках цієї бази існує дві групи “дочірніх” Директив: одна з груп стосується специфічних відходів, а інша містить вимоги щодо ліцензування та експлуатації обладнання для знищення відходів. Третя група правових інструментів стосується перевезення відходів в межах та за межами ЄС:

Законодавча база в сфері регулювання управління відходами

Директива 75/442/ЄEC (змінена та доповнена Директивами 91/156/ЄEC, 91/692/ЄEC, 96/350/ЄC та 96/59/ЄC) становить фундамент законодавчої бази у сфері управління відходами на рівні Європейського Співтовариства. Вона передбачає створення системи для координованого управління відходами на території Співтовариства з метою зменшення виробництва відходів. Ця Директива застосовується до усіх речовин або об’єктів, які знищуються власником або які він повинен знищити згідно з положеннями чинного національного законодавства країн-членів ЄС. Вони не застосовуються до радіоактивних відходів, мінеральних відходів, сільськогосподарських відходів, стічних вод, газоподібних відходів та промислових вод, які підпадають під спеціальні положення Співтовариства.

Директива 91/689/ЄEC77 містить більш жорсткі вимоги та інструменти управління небезпечними відходами та моніторингу, ніж Директива 75/442/ЄEC76, яка становить законодавчу базу для всіх відходів. Вона також заміняє Директиву 78/319/ЄEC щодо токсичних та небезпечних відходів.

Специфічні відходи

Директива 75/439/ЄEC119 щодо зниження відходів нафтопродуктів, (змінена та доповнена Директивами 87/101/ЄEC та 91/692/ЄEC, та частково заміщена Директивою 2000/76/ЄC) розроблена з метою створення гармонізованої системи збору, обробки, зберігання та знищення відходів нафтопродуктів, таких як, змащувальні масла для транспортних засобів та двигунів. Ця Директива також націлена на захист довкілля від шкідливого впливу таких видів діяльності.

Директиви 78/176/ЄEC, 82/883/ЄEC та 92/112/ЄEC щодо промислових відходів діоксиду титану;

Директива 91/157/ЄEC щодо батарейок та акумуляторів, які містять окремі небезпечні шкідливі речовини;

Директива 94/62/ЄC144 щодо пакувальних матеріалів та відходів пакування (Директива про упаковки). Ця Директива передбачає заходи, націлені, в першу чергу, на запобігання створенню відходів пакування, та на повторне використання пакувальних матеріалів, переробки та інших форм утилізації з метою зменшення об’ємів кінцевого знищення таких матеріалів;

Директива 96/59/ЄC щодо знищення поліхлорованих біфенилів та поліхлорованих терфенилів (PCB/PCT);

Директива 86/278/ЄEC128 щодо захисту навколишнього середовища, зокрема, ґрунтів, від осадків стічних вод від сільськогосподарської діяльності. Цей документ регулює відстоювання стічних вод таким чином, щоб попередити та мінімізувати шкідливий вплив на ґрунт, рослинний та тваринний світ та на людину. Він