Контрольна робота - Чорний” ПР – виняток чи норма?
18

боку, чому деякими експертами його роль у політичному процесі зводиться до абсолюту, ледь не демонізується. І тут, на наш погляд, існують дві протилежні крайнощі. Одна з них полягає у цілковитому виведенні ПР з орбіти наукового розгляду (такий собі “НЛО”, що не підлягає конкретній теоретичній фіксації). Інша крайність, навпаки, відносить “чорний” ПР до цілковито прийнятних, більше того вельми ефективних інформаційних технологій, які посідають гідне місце в арсеналі паблік рилейшнз.

Аргументами “за” такий підхід є висловлювання багатьох політиків і політологів, що все частіше з’являються в українських мас медіа. В плані узагальнення такі оцінки (на яких, звісно, грунтуються методологічні підходи в тактиці і стратегії політичної боротьби) можна звести до кількох основних тез: “політика – сфера жорстока й брудна, і тому не рекомендується займатися нею особам з нестійкою нервовою системою”; “в політиці прийнятні будь-які методи, адже головне – це результат”; “наші політичні супротивники застосовують всі можливі брудні технології, тому вони отримають гідну відповідь” і т. п.

На наш погляд, наукова істина проходить десь посередині між цими двома крайніми підходами. Хоч як би там було, “чорний” ПР є вельми конкретною, суспільно-відчутною, а подекуди, на диво ефективною в сенсі досягнення конкретних політичних результатів комунікативною технологією. Причому за останнє десятиліття “чорний” ПР як ніколи широко вкорінився у грунт вітчизняних політичних реалій як цілком самостійне явище, як квазі-технологія паблік рилейшнз, і що найнебезпечніше, як спосіб мислення і як ледь не професійний кодекс у значної частини українських політтехнологів, а також тих зарубіжних (насамперед, російських) ПР-фахівців, які працюють на вітчизняному політичному ринку.

Одразу ж спробуємо пояснити, чому в теоретичному аспекті „чорний ПР” є поняттям віртуальним, такою собі міфологемою, яка останнім часом доволі впевнено вкоренилася не лише в професійних дискусіях експертів і науковців, котрі працюють у галузі зв’язків з громадськістю, а й на сторінках мас медіа і в свідомості широких мас. Річ у тім, що словосполучення „чорний ПР” є оксимороном, семантичним абсурдом, себто „маслом масляним” (так відзначає, зокрема, і проф. Почепцов – див. вище).

При цьому, як не парадоксально, у масовій свідомості асоціативний ряд, пов’язаний з поняттям „паблік рилейшнз”, починається, як правило, з означення „чорний”. Чому так? Нижче ми спробуємо пояснити природу такої вельми широкої експансії смислового вірусу у масову, ба, навіть, у наукову свідомість (адже усе частіше словосполучення „чорний ПР” вживається в науковій літературі без лапок, а така начебто синтаксична „деталь” є проявом і доволі серйозним симптомом вельми суттєвої науково-теоретичної тенденції).

Щоб пояснити природу і суть цієї тенденції, повернемося до класичного, хрестоматійного означення паблік рилейшнз, загальноприйнятого у міжнародній і вітчизняній ПР-науці. Йдеться про формулювання поняття ПР, зробленого відомим американським фахівцем Семом Блеком: „ПР -- це мистецтво і наука досягнення гармонії шляхом взаєморозуміння, що грунтується на правді і повній інформованості” [3].

У цьому визначенні цілком явно простежується, по-перше, морально-етична домінанта паблік рилейшнз, по-друге, прямо визначається засадничий принцип, що діє також у споріднених з ПР галузях – масовій комунікації і журналістиці – це правдивість і повна відповідність ПР-повідомлень реальним фактам та їхнім взаємозв’язкам.

Втім, дійсні взаємозв’язки і співвідношення між теорією та практикою ПР швидше сигналізують про значну контраверсійність, більше того -- часто повну протилежність між задекларованими професійними принципами та втілюваними на практиці методиками і технологіями того, що прийнято називати ПР, а по суті, якщо виходити з міжнародних професійних стандартів, є далекими від справжніх паблік рилейшнз.

Це скоріше, квазі-ПР, якому в останнє десятиліття знайшли понятійний замінник, синонім – політичні технології (або скорочено – політтехнології). Хоча навіть ці близькі, синонімічні поняття, все ж підспудно, радше на рівні підсвідомості, підлягають певній диверсифікації щодо смислових відтінків та сприйняття. Так, ПР переважно асоціюється з теоретичною (іншими словами, кінетично-декларативною) іпостассю комунікаційно-інформаційних технологій – „те, що бажане”, або „ідеальна іпостась”. Тоді, як політтехнології, насамперед, сприймаються як ПР у реальному, практичному вимірі; як самостійний, незалежний від будь-яких рамочних обмежень (правових, законних, морально-етичних, традиційних тощо), суто технологічний інструмент інформаційно-політичного поля.

Навіть вельми поміркований російський дослідник „паблік рилейшнз” С. Зверінцев висловлює думку про відносність морально-етичної парадигми ПР [4]. Згадуючи класичне визначення паблік рилейшнз, зроблене Семом Блеком („мистецтво досягнення гармонії шляхом взаєморозуміння, що грунтується на правді і повній інформованості”), С. Зверінцев вважає це визначення аж занадто ідеалізованим.

Ось чим він це мотивує: „Сьогодні в усьому цивілізованому світі інформація розглядається як один з інструментів влади... В практиці ринкових відносин, в умовах жорсткої конкурентної боротьби прагнення до „повної і правдивої інформації” проглядається ледь-ледь”.

Відомий російський дослідник ПР констатує, що за всю свою історію людство виробило всього-на-всього три способи впливу на людей: 1) примус; 2) маніпуляція; 3) співробітництво. Таким чином, С. Зверінцев вважає, що паблік рилейшнз є останні два способи. Більше того, на думку російського дослідника, маніпуляція, дезинформація конкурентів, а часто й громадськості „є звичайною практикою ПР в умовах політичної боротьби, в умовах ринку”. „Саме тому, – вважає С. Зверніцев, -- твердження про абсолютну правдивість інформації, котрою оперують менеджери ПР, видається з точки зору вчорашньої і сьогоднішньої практики дещо перебільшеним. Прагнення ж до цілковитого, правдивого інформування громадськості, на думку автора, схоже на прагнення до всезагальної рівності і справедливості” [4].

Схожої позиції (навіть більш радикальної,

---

Сторінки: 1 2 3 4 5 6