Контрольна робота - Чорний” ПР – виняток чи норма?
18

паблік рилейшнз тим, чим називаються вони в теоретичних розробках і напрацюваннях з розглядуваного в даній статті предмету? Якщо відповідь позитивна, то чим тоді є ті інформаційно-комунікативні технології, які застосовуються ледь не щодня і які спрямовані на введення в оману виборців з метою приходу до влади певних політичних сил і втримання ними влади на максимально невизначений строк?

Власне, чи можна назвати паблік рилейшнз ті політичні технології, котрі останні кілька років систематично застосовуються, зокрема, телевізійним недержавним каналом “1+1” стосовно дискредитації в очах громадськості і політичного знищення опозиції? З ними, до речі, (як і з російським телеведучим Сергієм Доренком) пов’язують виникнення унікального різновиду “чорного” ПР – “політичного кіллерства”.

Йдеться, передовсім, про “кондові” (провладні) телеопуси “Проте” з ведучими Д. Корчинським та Д. Джангіровим та відверто антиопозиційну аналітичну програму В. Піховшека “Епіцентр”. Те ж саме можна сказати про політичні блоки газет “2000” та “Киевский телеграф”.

З легкої руки останньої в масову свідомість запущено ПР-вірус “нашисти” (начебто, скорочена назва політичного блоку “Наша Україна”). Вже класичним в історії “чорного” ПР став фотомонтаж лідера блоку “Наша Україна” Віктора Ющенка у формі есесівського офіцера, розміщений на шпальті “Киевского телеграфа” для візуального закріплення у підсвідомості читачів семантичної налички.

А тепер поглянемо на описані вище приклади застосування інформаційно-комунікативних квазі-технологій (які, на жаль сьогодні перетворилися на систему і типову реальність у сфері політичного ПР) з точки зору етичних вимог до діяльності фахівців паблік рилейшнз, викладених у наріжних міжнародних професійних кодексах ПР:

– „3. Член Міжнародної Асоціації ПР (ІПРА) не повинен навмисно поширювати брехливу чи таку, що вводить в оману, інформацію” („Кодекс професійної поведінки ІПРА”);

– „6. Сприяти встановленню моральних, психологічних та інтелектуальних умов для діалогу в істинному розумінні цього слова, визнавати право всіх сторін, котрі беруть в ньому участь, доводити правоту своєї справи і виражати свої погляди” („Афінський Кодекс ІПРА”);

– „Утримуватися від:

10. Того, щоби ставити правду в залежність від будь-яких вимог.

11. Поширення інформації, котра не грунтується на перевірених і підтверджених фактах.

12. Участі в будь-якому підприємстві чи починанні, яке є безчесним чи здатне завдати збитків гідності людини та її честі.

13. Використання „махінаторських” методів і способів, спрямованих на створення у людини підсвідомих устремлінь, котрі він не може
контролювати за власним бажанням і, таким чином, не може відповідати за дії, вчинені на основі цих устремлінь” („Афінський Кодекс ІПРА”);

Стаття 15. Забороняються будь-які спроби обдурити громадську думку чи її представників” („Європейський Кодекс професійної поведінки в сфері ПР” (Ліссабонський Кодекс);

„Стаття 19. За репутацію професії відповідає кожен член Асоціації. Обов’язок кожного фахівця ПР – не лише поважати самому даний Кодекс, але й:

а) сприяти тому, щоби цей Кодекс був відомий більш широко і був зрозумілий усім;

б) повідомляти компетентним владним структурам, які займаються дисциплінарними питаннями, про всі порушення або про підозри в порушенні Кодекса, котрі стали йому відомі;

в) застосовувати всі наявні в його розпорядженні засоби для того, щоби забезпечити дотримання постанов таких владних структур і ефективне застосування санкцій” („Європейський Кодекс професійної поведінки в сфері ПР” (Ліссабонський Кодекс) [4].
Як бачимо, остання вимога передбачає не лише непорушення морально-етичних принципів професійної діяльності фахівця паблік рилейшнз, а й активну протидію таким порушенням з боку інших осіб.

3.Висновки
З усього написаного випливають такі висновки:

– “чорний ПР” в Україні є широко застосованою квазі-технологією,
яка, в силу своєї поширеності, сприймається як широкими верствами громадськості, так і окремими дослідниками як складова справжнього політичного ПР;

– ситуація з “чорним” ПР і маніпулятивними технологіями набула парадоксального розвитку, оскільки “маси, широко оповіщені про те, що ними збираються маніпулювати, не висловлюють ніякого серйозного незадоволення” (А. Деркач) [8];

–застосування “брудних технологій” у політиці сьогодні породило масовий міф про їхню всесильність, а це, в свою чергу, становить пряму загрозу громадянському суспільству, оскільки породжує у громадян стійку ілюзію того, що від їхнього особистого вибору нічого не залежить;

–інформаційно-комунікативні технології “чорного” ПР, які застосовуються в Україні, цілковито суперечать міжнародним професійним стандартам і морально-етичним нормам, викладеним у провідних кодексах Міжнародної Асоціації ПР (ІПРА);

– в Україні необхідне широке дослідження практики застосування “чорних” та маніпулятивних ПР-методик і подальша розробка дієвих правових і суспільних механізмів протидії застосуванню “брудних “політ-технологій”;

– необхідна активізація роботи діючих національних ПР-асоціацій щодо розробки національних професійних стандартів, котрі ґрунтуються на відповідних міжнародних стандартах, а також засад професійної репутації фахівців ПР і дієвих санкцій за їх порушення на правовому, громадському та внутріпрофесійному рівнях.

Андрій Коваленко, експерт Могилянської школи журналістики




Список використаних джерел
[1]. Почепцов Г. Путеводитель по черному пиару. – Киевский телеграф. – 25 февраля, 2002.
[2]. www.piar.kiev.ua
[3]. Блэк С. Паблик рилейшнз.Что это такое? – М., 1990. С. 211.
[4]. Зверинцев А. Коммуникационный менеджмент: Рабочая книга менеджера PR: 2-е изд., испр. – СПб, 1997. С. 87.
[5]. Ольшанский Д. Политический PR. – СПб., 2003. С. 502.
[6]. Быков Д., Измайлов И. Вещий Олегович. – Киевский телеграф. – 26 марта, 2001.
[7]. Стриж В. „Брати Медведчуркіси” приростають Гельманом? – Нація і держава. –
25 березня, 2004.
[8].

---

Сторінки: 1 2 3 4 5 6