Усі ми зараз думаємо приблизно так: "батіг - це боляче, а духовний наркотик - приємно. Нехай краще наркотик (казочки про стабільність, відсутність війни, пародія на економічне зростання)". Значить, маніпулюють нами успішно, так, що ми цього не помічаємо.

Мовчки погоджуючись на побудову в Україні заснованого на маніпуляції свідомістю політичного порядку, кожен повинен усвідомлювати те, що, найімовірніше, його статус буде знижено. А отже, всі обіцяні блага в стилі громадянських свобод, відчуття себе як господаря і т.д. перетворяться в беззмістовні та гарні слова. А той, кому пощастить потрапити в маніпулюючу меншість, стане одним із таких пригноблювачів, який буде змушений свій пригноблюючий вплив посилювати та витончувати.

Це вже реальність. Виникає новий, гірший вид тоталітаризму, що замінив батіг набагато більш ефективними і більш антигуманними інструментами, зокрема, наприклад, "індустрією масової культури", що перетворює людину в програмованого робота.

Маніпуляція свідомістю, що робиться завжди потайки, позбавляє індивідуума волі набагато більшою мірою, ніж прямий примус. Жертва маніпуляції цілком утрачає можливість раціонального вибору, тому що її бажання програмується ззовні.

За багатьма ознаками маніпуляція громадською свідомістю нагадує війну невеликої, добре організованої та озброєної армії чужоземців проти величезної кількості мирного населення, яке не готове до цієї війни. Оскільки це "таємна" війна, то успіх "колонізаторів" у ній визначається їх вмінням не допустити організованого опору. Якщо треба для справи, наприклад, влада може дозволити бунтівникам погромити мерію чи навіть палац Президента, але ніколи не пустить в телецентр.

Але головне, що панівна меншість (окрім всього іншого) всіляко заважає роботі по розвінчанню "гіпнотизерів", намагається не допустити маси до знання доктрин та технологій маніпуляції їх свідомістю. Ми приступаємо до першої контратаки цій панівній меншості, що (окрім усього іншого) вдало нами маніпулює. Ми розповідаємо вам правду про ці речі. Тепер ти не один! Давай потроху прокидатися.

Ось чого тобі хочеться

Насамперед давайте розберемося, що таке "маніпуляція", як її впізнати і відрізнити, наприклад, від переконування чи пропаганди.

Саме слово "маніпуляція" має за корінь латинське слово "manis" (рука), "manipulus" (пригорща). В словниках європейських мов слово тлумачиться як поводження з об'єктом з певними намірами, метою. Звідси пішло і сучасне переносне значення слова - спритне поводження з людьми як з об'єктами, речами. Оксфордський словник англійської мови трактує маніпуляцію як "акт впливу на людей чи спритне управління ними, зі зневажливим підтекстом, приховане управління чи обробка".

Зрозуміло, що саме слово володіє негативним забарвленням. Якщо друг на іподромі вмовив тебе поставити на коня, що прийшов першим, то, отримуючи в касі виграш, ти не скажеш: "Він мною маніпулював". З іншого боку, якщо в темному провулку тобі приставили ніж до живота і шепнули: "Гроші, швидко", то твоя поведінка дуже ефективно програмується. Тим не менше, обізвати незнайомця маніпулятором теж не приходить в голову.

То який зміст ми вкладаємо в це слово?

Німецький соціолог Герберт Франке у своїй книзі "Маніпульована людина" дає таке визначення: "Під маніпулюванням в більшості випадків треба розуміти таємний психічний вплив, який шкодить тим особам, проти кого він спрямований."

Тобто, маніпуляція - це прихований вплив, факт якого не повинен бути зауважений об'єктом маніпуляції. Для досягнення успіху маніпуляція повинна залишатися непомітною. Успіх маніпуляції гарантовано, коли маніпульована особа вірить, що все, що робиться, є природнім та невідворотним. Коротше кажучи, для маніпуляції потрібна фальшива дійсність, в якій її присутність не буде відчуватися.

У нас в Україні є класичний приклад, на якому можна як завгодно ілюструвати усі ці принципи маніпуляції: Перший Національний телевізійний канал. Скільки разів на день диктори УТ-1 впевнюють нас, що усе в нас добре? Скільки людей по інерції мають найвищий рівень довіри до національного, та ще й першого? П рацівники каналу професійно психологічними методами створюють для нас псевдореальність, де все добре, де трохи тяжко, але є наш Гарант, який, якщо йому не будуть заважати, післязавтра приведе Україну до абсолютного процвітання.

Якщо один раз, десять разів - це пропаганда, то якщо це педалюється щодня і щогодини - це вже віртуальна реальність. Причому ця реальність є достатньо реалістичною і послідовною, від неї жорстко відфільтровується усе, що заважає стрункості цього віртуального світу, який будує для нас Перший Національний, і реальність залишається стрункою і правдоподібною, єдине що все більш абсурдною.

Маніпуляція - це вплив, який потребує значної майстерності та знань. Коли мова йде про громадську свідомість, про політику, хоч би місцевого масштабу, то, як правило, до розробки акцій притягуються спеціалісти чи хоча б спеціальні знання, почерпнуті з літератури чи інструкцій. Оскільки маніпуляція громадською свідомістю стала технологією, з'явилися професійні працівники, що володіють повністю чи частково цією технологією.

Ще одна важлива, хоча і не настільки очевидна ознака: до людей, свідомістю яких маніпулюють, відносяться не як до особистостей, а як до об'єктів (речей).

Простий обман, будучи одним з важливих прийомів у всій технології маніпуляції, сам собою скласти маніпулятивний вплив не може. Наприклад, хтось питає у нас дорогу на Мінськ, а ми його неправдиво направляємо в Пінськ - це всього лише обман. Маніпуляція буде мати місце в тому випадку, коли той другий збирався іти в Мінськ, а ми зробили так, щоб він захотів іти в Пінськ.

Маніпуляція як психічний вплив не тільки спонукає людину зробити те, що хочуть інші, вона примушує її хотіти це