Не факти самі по собі вражають народну уяву, а те, яким чином вони розподіляються і подаються юрбі. Необхідно, щоб, згущаючись, ці факти представили б такий разючий образ, що він міг би опанувати цілком розумом юрби і наповнити всю область її понять. Хто володіє мистецтвом справляти враження на уяву юрби, той і володіє мистецтвом нею керувати".

Зрозуміло, що уява нерозривно зв'язана із сприйняттям, вона лише новим чином комбінує те, що ми колись пізнали на досвіді і зафіксували в пам'яті: не можна уявити те, чого в різних своїх елементах не було б у дійсності. Платон порівнював сприйняття з процесом тиснення печатки на восковій пластинці, а уява, відповідно до Платона, це відбиток, що залишається після видалення печатки. Діти до півтора років не виявляють ніяких ознак уяви - їм для цього бракує матеріалу.

Перетворивши в нашій свідомості отримані колись і десь в дійсності враження, уява створює образи і розумові, і почуттєві. Отже, через уяву маніпулятор може впливати і на мислення, і на почуття. Максимальною рухливістю й уразливістю перед маніпуляцією володіє сполучення двох "гнучких" світів - уяви і почуттів. Кажуть, що емоції - основні діячі в психічному світі, а образи - будівельний матеріал для емоцій.

У психології вироблена докладна класифікація типів уяви: навмисна, мимовільна, відтворююча і творча, конкретна й абстрактна. У багатьох людей розвивається уява типу "сни наяву" - здатність зануритися у власні фантазії, піти від дійсності. У крайніх випадках це виробляє (вірніше, підсилює) особливий тип мислення - аутистичне, коли людина живе в штучному внутрішньому світі, "відключається" від реальності. Під час важких суспільних криз це може стати масовим явищем і широким полем діяльності маніпуляторів свідомістю - коли в інтересах правлячого шару відвернути якнайбільше людей від активної політичної позиції (наприклад, від участі у виборах).

У невеликих дозах приємні фантазії утворюють стимулюючий, спонукаючий ефект. Але коли людина, віддавшись незбутнім мріям, починає в них всерйоз вірити, створювані уявою образи стають для неї достатніми. Вони заміняють реальні досягнення, займають місце дії, і людина впадає в апатію, не бажаючи і пальцем поворухнути не тільки для досягнення бажаного, але вже і для свого порятунку.

Гра уяви сильно залежить від ступеня задоволення потреб людини. Вдоволені потреби уяви не народжують, а от якщо людині чогось бракує, в її свідомості виникають образи - як відсутнього предмета, так і шляхів до володіння ім. Штучна зміна стану задоволеності самих головних потреб людей - сильний засіб контролю над їхньою уявою і, таким чином, над їхнім поводженням. Помірна недостача якогось ресурсу будить активну уяву, що змушує діяти, розв'язувати проблему. Як правило, це не в інтересах маніпуляції свідомістю. Звичайно маніпулятори прагнуть якнайшвидше загострити незадоволеність людей до стадії фрустрації - відчуття пригніченості і безвихідності. У цьому стані починає домінувати пасивна уява - міражі, мрії, мрії. Виникає і підвищене прагнення штучне "поліпшити настрій", наприклад, випивкою.

Дуже важливим для маніпулятора результатом фрустрації є звуження свідомості -майже вся увага зосереджується саме на незадоволеній потребі, сприйняття дійсності різко спотворюється. Коли тисне черевик, людина не думає про те, як добре гріє її пальто. Фрустрація породжує таку завзятість і упертість, що збоку здається патологічною тупістю. При цьому неважливо, чи є незадоволена потреба фундаментальною чи другорядною, а то і "наведеною".

А тепер подивімося навколо. Ситуація просто кричить про те, що все, що тут сказано - це гірка українська правда. В шоковому стані фрустрації перебуває більшість населення нашої держави. Настільки багато проблем і всі вони настільки кричать, що немає сили і бажання на них реагувати. Сконцентрувавшись на проблемі виживання, в гонитві за щоденним задоволенням елементарних життєвих потреб, кожен з нас не має часу і снаги замислитися про справжні причини цих проблем. Після того, як гніт переходить певну "революційну" межу і далі йде вгору, суспільство перестає опиратися.

Нас позбавили мрії. Хто з нас востаннє мріяв про те, щоб Україна була заможною і щасливою? Ні... Кожен мріє і міркує, куди б це втекти з цієї країни. Або взагалі не мріє і не міркує.

Маніпуляція відбулася успішно.

Маніпуляція увагою

Дуже важливими мішенями, на які необхідно чинити вплив при маніпуляції свідомістю є пам'ять і увага. Задача маніпулятора - у чомусь переконати людей. Для цього треба, насамперед, привернути увагу людей до його повідомлення, у чому б воно не виражалося.

Потім потрібно, щоб людина запам'ятала це повідомлення, тому що багаторазово перевірений закон говорить: переконливим є те, що залишається в пам'яті.

Як ми вже згадували, сам термін маніпуляція був перенесений у сферу свідомості з області мистецтва фокусників. У фокусників-маніпуляторів до найважливіших навичок і умінь відноситься володіння прийомами відволікання уваги глядачів від головного об'єкта. Майстер переключає увагу на спеціально створювані для цього явища за допомогою слів, жестів, зовнішніх ефектів (аж до вогню і вибуху). У принципі так само чинять і маніпулятори свідомістю. Для цього вони розробляють складні і навіть витончені технології, іноді криваві.

Увага, концентрація психічних процесів на якомусь об'єкті направляє й організує всі ці процеси - сприйняття, мислення, почуття, уяву і т.д. Зосередивши увагу на важливому об'єкті, людина відсіює, відстороняє другорядні подразнення й інформацію. Це і дозволяє людині вести нормальну психічну діяльність. Навіть при читанні тексту людина завжди виділяє в ньому кілька центрів цікавості, на яких