Якщо ні слова не йдеться про те, як вони збираються це зробити, а нормальний здоровий глузд підказує вам, що зробити це неможливо - це популізм, а тому спроба маніпулювати вашим ставленням.

Ще є "чорний піар". Якщо в повідомленні міститься багато негативної інформації про політичні чи неполітичні сили, зверніть увагу на такі речі:

(1) Яка саме інформація там подана - чи конкретні факти (він продав на Захід стільки-то кубометрів деревини, що належала державі), чи просто шельмування на основі метафор та вульгарщини (це ворог держави та агент ЦРУ, що відпрацьовує американські гроші);

(2) Як оформлене це повідомлення, тому що якщо у ньому містяться додаткові форми впливу на свідомість (специфічна музика, прискорений програш відеоматеріалу, комічні цитати з кінофільмів, вбивча жорстка кілерська чи підкреслено іронічна інтонація і т.д.), то це звичайнісінька маніпуляція, яка зовсім не обов'язково ставить за мету донести до глядача (слухача) правду;

(3) Хто подає матеріал. Якщо це суперник тої сили, проти якої подано матеріал, скоріше всього, він не буде особливо розбиратися в засобах і максимально маніпулюватиме вашою свідомістю.

"Чорний" піар тримається у пам'яті набагато довше, ніж позитивні відгуки, і "випливає", коли треба голосувати: "Щось там про нього казали, ніби він злодій..." В житті кожної людини чи структури є добре й погане. Очорнити її дуже легко - зібрати в одному повідомленні докупи все погане і змовчати про все хороше. Долганов, показуючи, як на з'їздах соцпартії чи Руху сплять делегати, ніколи не покаже, як так само вони сплять на президентських зборищах. Тому не піддавайтеся чорноті.

Ще є незрозумілі повідомлення. "Яблуко" вкачало страшні гроші на те, щоб завішати всю Україну плакатами і закидати всі телеканали роликами з... ананасами. Ми починаємо дивуватися, шукати прихований зміст, відчуваємо дискомфорт (невже я дурний і не можу збагнути, про що йдеться?), відповідно наша увага залишається прикутою до повідомлення значно і набагато довше. А це саме те, що потрібно маніпулятору. Ваша увага в його розпорядженні.

Різновидом незрозумілих повідомлень є неповні повідомлення. Хрестоматійний приклад: цілий місяць Варшава була завішана біґбордами з великим написом: "Чого тобі хочеться?". Всі ходили і дивувалися, і виясняли, що це означає. Через місяць під тим написом з'явилася реклама якихось цигарок. "Ось чого тобі хочеться." Класика маніпуляції: примусити нас хотіти, а не просто примусити.

Людина й не помічає, що її програмують.

Не потрапляйте в такі пастки і не давайте себе перехитрувати.

Один з найпоширеніших способів маніпуляції, що відображає її суть - створення штучної реальності.

Після терактів у Нью-Йорку усі мас-медіа зарясніли повідомленнями про цю подію, які надовго витіснили усі інші теми. Про це говорять, про це хочуть знати, і тому це друкують і показують (наскільки об'єктивно - можна сперечатися). Подія реально відбулася, і потім про неї повідомили.

При спробі маніпуляції послідовність міняється. Ось уже скільки років перші двадцять хвилин півгодинного випуску Українських Телевізійних Новин на УТ-1 кожне окреме повідомлення починається словами: "Президент України Леонід Кучма", або "Глава держави Леонід Кучма", або якоюсь іншою комбінацією цих слів. Створюється штучна реальність: якщо так багато про нього говорять в новинах, значить, є чого, значить, ним цікавляться, він актуальний, він щось робить... і тому мені потрібно цікавитися ним або принаймні визнавати його актуальним і потрібним. Аналогічна справа була з представниками політичної опозиції, яких ніколи не було в ефірі цього каналу (ми вже не кажемо про прямий ефір). Повідомлення просте: якщо їх немає на найсерйознішому українському каналі - значить, вони нічого не варті.

Відомою є історія радіовистави за повістю Герберта Уеллса "Війна світів" про нашестя марсіан, яка була поставлена у формі екстреного репортажу. Ця радіовистава спричинила паніку у всьому регіоні, на який поширювалася радіостанція, що транслювала радіовиставу.

Приблизно тим самим є створення інформаційних приводів. Якась партія провела мітинг, на який прийшло півтисячі людей, пороздавала якісь безкоштовні бутерброди, сказала в мікрофон пару банальних слів. Зате в мас-медіа це можна подати як, наприклад, "подію тижня", провести "опитування" на вулиці, де всі хором називають цю акцію корисною, а партію дуже хорошою. Всі вірять, тому що це телевізор. Штучну реальність створено.

Те саме ми бачимо не тільки на УТ-1 (просто це ідеальна модель, на якій можна вивчати закони маніпуляції та найпростішого піару), а й в цілій низці інших залежних медіа-ресурсів. Якщо в якомусь медіа-ресурсі подія, особа чи структура згадується значно частіше (або значно рідше!) і зовсім по-іншому, ніж вона згадується в суспільстві, - це маніпуляція.

Може бути маніпуляція контекстом. "Випадково" помістити фотографію бен Ладена поряд із статтею про міністра оборони. Згадати про прем'єра в кінці сюжету про економічний спад в країні. Прикладів є безліч.

Або метод "аналітичних випусків". В той час, як факти перекручувати досить небезпечно і цим займаються лише найзухваліші маніпулятори, пояснювати ці факти можна як завгодно і відповідальності за це майже ніхто ніколи не несе. Тому ніколи не довіряйте повністю аналітичним програмам і намагайтеся робити власні висновки.

Найбільша небезпека - це коли випуски новин, які завжди просто переповідали події, перетворюються раптом в аналітичні програми. Коли знімали Ющенка, на телеканалі "Інтер" "аналізу" його діяльності раптом почала приділятися значна частина кожного випуску новин, де до того часу ніякого відвертого аналізу не було. Не будемо зараз говорити про те,