Безперечно, що перспективними залишаються уніфікація та стандартизація не тільки діловодної термінології, а й технології діловодства, що є традиційним напрямком управлінського документознавства. Разом з тим, під час впровадження національних стандартів з діловодства та уніфікованих вимог до створення управлінських документів можливі труднощі, пов'язані з правовим статусом таких стандартів. Дана ситуація спричинена нормами Закону України "Про стандартизацію", зокрема абзацом першим ст.12, де сказано, що "стандарти застосовуються на добровільних засадах, якщо інше не встановлено законодавством". Наприклад, на цей час в Україні серед нормативних документів, що регулюють сферу діловодства, є "Примірна інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади", затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1997 р. № 1153 (далі - "Примірна інструкція з діловодства…"), та національний стандарт України ДСТУ 4163-2003 "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" (підготовлений відділом УНДІАСД за замовленням Держакомархіву України), затверджений та набув чинності за наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. № 55. В них дещо по різному викладено вимоги до оформлювання організаційно-розпорядчих документів (ОРД). Зрозуміло, що стандарт містить більше нових і, сподіваюсь - раціональних, підходів до змісту таких вимог, зумовлених потребами сьогодення. Однак, у працівників служб діловодства та державних архівів виникає питання: який документ у цьому разі застосовувати? Безперечно, що "Примірна інструкція…" за своїм правовим статусом тут має пріоритет і тоді постає завдання щодо її перероблення і внесення до неї відповідних змін (не тільки пов'язаних з оформлюванням ОРД). Перероблення "Примірної інструкції…" та її затвердження - процес довготривалий і на цей період буде залишатися зазначена правова невизначеність. Водночас за замовленням Держкомархіву України відділом документознавства УНДІАСД було розроблено і видано (на підставі схвалення методичною комісією комітету) методичні рекомендації щодо застосування ДСТУ 4163-200313. Також УНДІАСД на основі цього стандарту планує завершити у 2005 році підготовку збірника форм ОРД. Потреба у такому збірнику вже давно є нагальною, зважаючи на значну поширеність в країні посібників з різними рекомендаціями щодо уніфікованих формулярів ОРД, причому часто копійованих з російських видань, які підготовлені, зрозуміло, на підставі інших нормативних документів.

Низку проблем, пов'язаних з правовим регулюванням організації діловодства в Україні, має вирішити відповідний законодавчий акт. Починаючи з квітня 2002 р. працює створена Держкомархівом України робоча група з розроблення проекту Закону України "Про діловодство". Законопроект (після обговорення варіантів проекту із зацікавленими установами, його погодження співрозробниками, Міністерством юстиції України тощо) пройшов юридичну експертизу в Кабінеті Міністрів України, за результатами якої розробникам було рекомендовано доопрацювати його з метою розширення предмета правового регулювання. Зараз робочою групою здійснюється підготовка нової редакції законопроекту. Закон України "Про діловодство" (не виключно, що цю назву буде уточнено), на мою думку, повинен: визначити повноваження суб'єктів організації діловодства в країні; утвердити норму щодо неухильного виконання основних нормативно-правових актів, спрямованих на організацію діловодства, зокрема, стандартів на створення управлінських документів (між іншим, це надасть ДСТУ 4163-2003 статус підзаконного акта), інструкції з діловодства, номенклатури справ в установах незалежно від форми власності; здійснити законодавче регулювання питань організації електронного діловодства з метою уникнення втрат службових електронних документів, їх інформації, а також змін в цій інформації; забезпечити права власності установ на їх документаційні фонди; встановити відповідальність з метою запобігання втрат та несанкціонованого знищення службових документів, зокрема під час ліквідації та реорганізації установ тощо. Прийняття цього закону дасть реальні підстави для перероблення "Примірної інструкції з діловодства…" та підготовки на її основі інструкцій з діловодства органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ. У найближчій перспективі передбачається також перевидання ДСТУ 4163-2003, в якому буде враховано пропозиції працівників служб діловодства установ, інших фахівців з питань підготовки службових документів щодо уточнення змісту формулювання окремих вимог до оформлювання ОРД, а також виправлено помилки, що виникли під час редакційного опрацювання тексту у видавництві.

Потреба у доопрацюванні "Примірної інструкції з діловодства..." виникне також в результаті прийняття нормативно-правових актів як підзаконних щодо законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронний цифровий підпис". Ці доповнення інструкції будуть пов'язані з організацією створення та обігу електронних документів (далі - ЕД) у діловодстві, впровадженням систем електронного діловодства14. Слід зауважити, що представники архівних установ брали участь в обговоренні проекту "Типового порядку здійснення електронного документообігу в органах виконавчої влади", що подано до Кабінету Міністрів України на затвердження. Взагалі, науковий напрямок, пов'язаний з організацією електронного діловодства, є одним з найперспективніших у спеціальному документознавстві. Найактуальнішими завданнями у межах цього напрямку слід вважати підготовку нормативних документів, спрямованих на вдосконалення діловодства із застосуванням електронного документообігу в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, нормативного документа, що регламентує організацію зберігання ЕД у діловодстві та архівному підрозділі органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації. Значною мірою створення цих документів буде пов'язано (оскільки вказані завдання з реалізації процесів електронного діловодства мають розглядатися у комплексі з проблемою організації електронних архівів) з розробленням експериментальної