Досить важливі функції в загальному плані роботи МЗС України виконує Історико-архівне управління:

підготовка різних довідок та історичних матеріалів для територіальних та функціональних управлінь;

наукова розробка зовнішньо-політичних архівів;

підготовка до публікації архівних дипломатичних документів;

участь у видавничій діяльності [ ,с.21 ].

Управління інформації забезпечує збір та аналіз інформації з посольств України за кордоном та засобів масової інформації (ЗМІ) інших країн і подання її керівництву міністерства та держави.

Завданням Управління політичного аналізу та інфор-мації є опрацювання та узагальнення порушених іншими підрозділами політичних проблем у глобальній проблема-тиці сучасних міжнародних відносин та їх відповідності визначеним напрямам зовнішньої політики. У цьому контексті управління виступає як координуючий підрозділ МЗС, покликаний забезпечити всебічне опрацювання проблем та врахування тих аспектів, які лежать за межами компетенції керуючого управління, щоб уникнути можливих негативних наслідків суто прикладного підходу до комплексних питань зовнішньої політики. На це управління покладається завдання відслідковування тенденцій розвитку зовнішньополітичних ситуацій в світі, окремих регіонах і країнах (на основі інформації посольств та інших джерел та аналіз діяльності МЗС в цілому, а також його окремих підрозділів та закордонних представництв, підготовка пропозицій щодо реакції на зміни ситуації або дій окремих країн.

Управління політичного аналізу налагоджує контакти та бере участь у співробітництві міністерства з науковими та політичними центрами, громадськими організаціями, товариствами та іншими установами, діяльність яких має безпосереднє відношення до галузі зовнішньої політики або торкається її.

Управління культурного та гуманітарного співробітниц-тва розробляє та здійснює разом з відповідними міністер-ствами і відомствами зовнішньополітичну концепцію співробітництва України з зарубіжними країнами в куль-турній та гуманітарних сферах, що включає культуру, ос-віту, науку, інформацію, туризм, молодіжні і спортивні зв'язки, охорону здоров'я, соціальні проблеми. Управлін-ня забезпечує оформлення договірно-правової бази, бере участь у вирішенні важливих питань державної політики таких, як захист прав української національної меншини у зарубіжних країнах, збереження її національної само-бутності; повернення в Україну культурних цінностей незаконно вивезених з її території; одержання гуманітарної допомоги із зарубіжних країн.

Управління здійснює зв'язки з ЮНЕСКО та іншим міжнародними і регіональними організаціями, забезпечу участь України в їх діяльності; використовує канали т можливості ЮНЕСКО та інших міжнародних організації для популяризації національної культури, науки, освіти досягнень в соціальній та гуманітарній сферах. Воно також підтримує оперативний зв'язок з дипломатичними представництвами України за кордоном з питань культурного та гуманітарного співробітництва, аналізує роботу дипустанов по цих напрямах; підтримує контакти з дипломатичними установами зарубіжних держав в Україні проводить роботу по отриманню від ЮНЕСКО фінансової та консультативної допомоги у здійсненні українськими представництвами та організаціями заходів і проекті у сфері діяльності ЮНЕСКО.

Одним з найбільших підрозділів зовнішньополітичного відомства України є Департамент консульської служби. Він забезпечує за дорученням керівництва МЗС України з іноземними державами, захист прав та інтересів нашої держави, її громадян та юридичних осіб за кордоном [24,с.7].

За роки незалежності України створено солідну договірно-правову базу з консульської діяльності, яка стосується правового статусу громадян України за кордоном, належного виконання положень двосторонніх та багатосторонніх консульських конвенцій, угод з соціально-правових питань, громадянства, взаємних поїздок, працевлаштування, а також правових відносин та надання правової допомоги. Для цього ведеться переговорний процес, насамперед, з сусідніми країнами, а також державами, де перебуває значна кількість громадян України. До участі в переговорах залучалися представники МВС, Мінюсту, Держкомкордону та інших зацікавлених відомств України [9,с.56].

На сьогодні Україною укладено: 20 консульських конвенцій, 24 угоди про умови взаємних поїздок, 4 угоди з питань громадянства, 7 угод про реадмісію, 18 угод з працевлаштування та соціального захисту, 20 договорів про правову допомогу [16,с.63].

Консульське управління МЗС України невідкладно реагує на порушення прав українських грамадян та юридичних осіб в інших країнах з використанням всього інструментарію міжнародного права, а саме: звернення та вимоги до компетентних органів іноземних держав, ініціювання переговорів та консультацій, укладення відповідних договорів, вжиття заходів інформаційного та пропагандистського характеру тощо. Водночас з метою уникнення подібних випадків у майбутньому та мінімізації негативних наслідків Консульське управління вивчає ситуацію і вносить на розгляд Президента України та Кабінету Міністрів пропозиції, зокрема, щодо можливої підготовки нових актів законодавства України або внесення змін до чинних [24,с.57].

Здебільшого проблеми, пов’язані з захистом прав українських громадян, виникають в основному в тих державах, де відсутні консульські установи України. Це, перш за все, в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, Африці та на Близькому Сході. Наприклад, в Африці станом на 2001 рік функціовало 7 українських дипломатичних представництв – в Алжирі, АРЄ, Гвінеї, Лівії, Марокко, ПАР і Тунісі. Для вирішення цих проблем Консульською службою України вже проведені відповідні переговори з Францією, Росією, Великобританією, Китаєм та Польщою, під час яких домовлено про надання консульсього сприяння українським громадянам в країнах, де немає дипломатичної або консульської присутності нашої держави, насамперед в Африці та Південно-Східній Азії [9,с.59 ].

Вирішення проблем,які виникають у наших громадян чи юридичних осіб, де немає дипломатичних представництв України, потребує часу та значних витрат (відрядження співробітників посольств України, представників ценру тощо). Саме тому Міністерством використовуються всі можливості для розширення конульської присутності нашої держави в найбільш проблематичних у цьому відношенні регіонах, в тому числі за рахунок відкриття консульських установ, що очолюються почесними консулами [30,с.6].

Питання відкриття Почесного консульства та признчення Почесних консулів України регулюється Віденською конвенцією про консульські зносини 1963 року, Консульським статутом України, затвердженим Указом Президентом України від 2.04.1994 року, положенням про