які під громадянським суспільством розглядають стабільну систему горизонтальних со-ціальних зв'язків, суспільно-політичних орієнтацій і норм суспіль-ної поведінки, що виросла безпосередньо із відносин власності, але не зводиться до них. В цій системі концентруються і оформля-ються економічні, професійні, культурні, релігійні та інші повсякденні інтереси соціальних прошарків і груп.
Визначення суті громадянського суспільства мас важливе зна-чення. Але завжди слід пам'ятати, що громадянське суспільство — це таке суспільство, де іїтусси людини мають пріоритетне зна-чення. Адже людині за своєю природою притаманне прагнення жити в суспільстві людей, в якому вона прагне задовільнити, на-самперед, свої приватні інтереси. В той же час, звичайно, інститу-ти громадянського суспільства покликані забезпечити певний ба-ланс між соціальними та політичними силами, а за допомогою ^. правових норм регулювати відповідні відносини.
Таким чином, громадянське суспільство — це не якісь ізольо-вані індивіди, а комплекс соціальних відносин, система суспільних інтересів (економічних, соціальчо-політичних, релігійних, духовних, сімейних, культурних та інших), яка виражає різнорідні цінності, інтереси і потреби членів суспільства. Це сфера само-виявлення вільних громадян і добровільно сформованих асоціацій і організацій, обмежених відповідними законами від безпосеред-нього втручання та довічної регламентації діяльності цих грома-дян і організацій з боку державної влади. , Такий підхід до аналізу громадянського суспільства дає змоі-у зробити висновок про те, що воно має відображати громадянські відносини, взаємозв'язок всіх сфер суспільного життя людини. В той же час громадянське суспільство — це не будь-яке суспільство, а сукупний індивід, який виступає через систему різних асоціацій, об'єднань своєрідним регулятором свободи людини. "" Іншими словами, громадянське суспільство — це сфера со-ціальної взаємодії, що складається зі сфери особистого, різно-манітних об'єднань, суспільних рухів і публічної комунікації. Його часто розуміють як місце соціальної діі, відносно автономної від держави.
Основою громадянського суспільства є поділ і різноманітність, механізм стримування та урівноваження. Політичні інституції відокремлені від культурних і позбавлені можливості отримувії іи економічний зиск; чиновники не мають змоги зловживати споїм службовим становищем; держава ие контролює культурне, релігійне та наукове життя; високий соціальний статус не може бути запорукою авторитету в культурній або політичній с-4)ері. Завдяки пресі, законодавчій ініціативі та іншим факторам вільне суспільство одержує можливість контролювати та стримувати державну владу. Словом, важливе місце у розумінні громадянського суспільства посідає асоціатичпий аспект, тобто наявність певної спільності соціальних суб'єктів, що прагнуть самоідентифікації. Проблематика громадянського суспільства є доволі складною. Вона не обмежується тільки аспектом надання соціальним суб'єк-там достатнього простору для реалізації їх вільного вибору у власних дзях на свою і суспільну користь. Але не слід забувати, що громадянське суспільство — це людське суспільство, взяте з точки
зору його конкретної якісної характеристики. Саме за таких умов здійснюється його функціонування, коли встановлюється відносна рівновага між моментом самодіяльності і владної обумовленості поведінки конкретних соціальних суб'єктів, коли вплив централь-ної влади на життя суспільного організму є гнучким, коли і влада, та Її адресати діють взасмовідповідально і обмежують себе і одне одного в експансіоністських проявах.
Важливо, щоб громадянське суспільство не тільки в теорії, але й на практиці стало полем вільної життєдіяльності людей і взаєм-ної волі народу. Воно може існувати і розвиватися лише в умозах консенсусу між його силами з ряду суспільних цінностей (форм власності, моментів демократії та інше). Адже сутність грома-дянського суспільства — це поєднання економічного, політичного і культурного плюралізму, який знаходить своє відображення в багатстві форм власності, в запереченні ідеологічних стереотипів, "в розкритті духовного життя у всьому обсязі.
Стану розвитку теорії громадянського суспільства на сьогодні відповідає і розвиток складових частин громадянського суспіль-ства. Спробуємо визначити суттєвий момент, який дає можливість віднести певні суспільні відносини до основних елементів грома-дянського суспільства. Елементи громадянського суспільства мають відповідати та-ким вимогам:
1) економічна система діє за принципами са»воорганізації, са-морегулювання, самоуправління;
2) соціальна система має чітко виражене структурне оформ-лення;
3) політична система виступає, з одного боку, в формі ме-ханізму узгодження соціальних інтересів в суспільстві, а з іншого.
Особливістю державного розвитку України є розвиток націо-нального руху після довгих років "пролетарського інтернаціо-налізму", який насправді мав на меті придушення національної самобутності українського та й інших народів імперії. При цьому, розвиток деяких національних звичаїв і традицій штучно вида-вався за свідчення дотримання прав на розвиток національної самобутності. Як наслідок — спалах національного руху з почат-ком демократичних перетворень. Тому одним із пріоритетних на-прямків розвитку громадянського суспільства в Україні е напов-нення національної ідеї нормативними регуляціями громадянського суспільства. Але при цьому слід пам'ятати, що національна ідея підносить колектив, а ідея громадянського суспільства — особу; різні тут і носії суверенності — нація і особа. Відмінним є відно-шення до держави. Національна ідея підносить державу як мету нації для власної реалізації, тоді як ідея громадянського суспіль-ства передбачає обмеження держави, аби вона не загрожувала . цінності і суверенності особи. Щоб залучити певною мірою національну ідею до розвитку суспільства, необхідно насамперед демократизувати національну ідею. Основний напрямок — це співпраця з державою, яка б га-рантувала не тільки звичайні економічні, громадянські та політичні права, але й забезпечувала якнайбільшу відкритість і свободу дискусій між максимально автономними індивідумами, а саме:—
гарантування прав інтимності і приватності, щоб індивіди та групи мали простір на виявлення своєї самобутності;—
гарантування прав доступу до публічної сфери.
Громадянське суспільство, в свою чергу, має також дбати про права індивідуму на різні форми колективної діяльності, всіляко підтримувати розвиток національної ідеї, наповнюючи її принци-пами демократії.
Адже відомо, що історія не знає жодного громадянської о суспільства, яке