Які ж саме цінності характерні сучасній молоді?

Щодо цього цікавою є думка В. Лісовського: „Сьогоднішні молоді люди перебувають у двічі екстримальних умовах: зміни в соціально-економічному складі супроводжуються кризою ціннісної свідомості. Молоді доводиться самій вирішувати, що цінніше – збагачення будь- якими засобами чи набуття високої кваліфікації, що забезпечує можливість адаптуватися до нових умов; заперечення колишніх моральних норм чи гнучкість, пристосування до нової дійсності; повна свобода міжособистісних, міжстатевих взаємовідносин чи сім’я як запорука успішного існування” [4, с. 98 – 99].

Спираючись на дані деяких досліджень, спробуємо „намалювати” ціннісно-орієнтаційний портрет сучасної молоді.

За результатами дослідження, проведеного 1990 року Інститутом соціології АН України серед жителів Києва віком від 16 до 30 років [8, с. 80], рейтинг життєвих цінностей молоді мав такий вигляд:

№ п/п | Життєві цінності | Розподіл відповідей | Ранг

1 | Житлові умови | 70,9 | 1

2 | Цікава робота | 63,6 | 2

3 | Власне здоров’я | 59,3 | 3

4 | Здоров’я близьких і родичів | 57,3 | 4

5 | Матеріальний добробут | 48,5 | 5

6 | Інтимне життя | 48,2 | 6

7 | Незалежність думок і вчинків | 35,6 | 7

8 | Спілкування з друзями | 28,5 | 8

9 | Життя своєї сім’ї | 25,8 | 9

10 | Ставлення оточуючих | 17,3 | 10

11 | Стан природного середовища | 16,3 | 11

12 | Умови для різнобічного розвитку своїх здібностей | 15,6 | 12

13 | Харчування та одяг | 13,6 | 13

14 | Навчання | 12,4 | 14

15 | Умови відпочинку | 10,9 | 15

Центр „Соціальний моніторинг” та Український інститут соціальних досліджень провели опитування „Ціннісні орієнтації населення – 1996" та „Ціннісні орієнтації населення – 1999". Для порівняння включено окремі індикатори моніторингового опитування громадської думки населення України у 2002 році, яке щомісячно проводиться Українським інститутом соціальних досліджень і Центром „Соціальний моніторинг” [1]. Результати цих досліджень дозволяють виявити такий рейтинг загальнолюдських цінностей:

№
п/п | Загальнолюдські цінності | 1996 | 1999 | 2002

1 | Сім’я | 97 | 95 | 93

2 | Друзі, знайомі | 93 | 91 | 95

3 | Робота | 84 | 86 | 90

4 | Вільний час | 81 | 76 | 90

5 | Хобі | 72 | 68 | 75

6 | Релігія | 49 | 40 | 48

7 | Власний бізнес | 65 | 59 | -

8 | Політика | 23 | 64 | 31

9 | Відвідування вечірок, танців, дискотек, кафе | 49 | 47 | -

Порівнюючи ці дослідження, можна зробити висновок, що переважають особистісні пріоритети, сім’я, друзі, житлові умови, робота, власне здоров’я. Це важлива тенденція, що характеризує зміни ціннісних орієнтацій молоді, – відверта перевага індивідуалізму, акцент на особистісно-сімейних інтересах; молодь поступово відмовляється від колективістського способу життя. Якщо раніше такі цінності, як „повага оточуючих”, „хороші стосунки в колективі”, „повага інших” посідали 2 – 3 місця в ієрархії цінностей, то нині – зовсім інша ситуація. Високо цінується тільки те, що безпосередньо пов’язане з індивідом (друзі, знайомі, сім’я), а не з колективом чи суспільством. Це свідчить, що знижується значимість суспільства в житті окремої людини та зростає індивідуалізм.

Відбуваються й певні зміни в системі цінностей щодо роботи. Для 92 % молоді важлива „висока оплата праці”, для 79 % – „цікава робота” і лише для 28 % – „суспільна корисність роботи” [1]. Отже, більшість молоді вбачає сенс свого життя в матеріальному добробуті. Відбувся поворот від духовних, традиційно широко розповсюджених в радянському суспільстві цінностей, до матеріальних пріоритетів (гроші).

Зміни, що відбулися в ціннісних трудових орієнтаціях, показують необхідність формування нового механізму мотивації, який стимулював би творчу активність та ініціативу молоді, нові форми самореалізації в праці. Але такого механізму у нас поки що не існує. Ось чому молодь не знаходить інших стимулів до праці, окрім грошей. Але його не можна пов’язати з кількістю і якістю праці, з досягненням високого статусу. Більш того, коли зарплата стає головним критерієм оцінки праці, то це свідчить про морально нездорове суспільство, в якому праця перестала бути головним чинником процвітання більшості населення і країни в цілому.

Таким чином, якщо порівняти ціннісні орієнтації молоді 1960 – 1980-х років з цінностями, характерними для молодого покоління 1-90-х – 2000-х років, то можна зробити такі висновки:

· на сталих позиціях залишилася сім’я та робота, але відбуваються зміни в системі цінностей щодо роботи. Для 92 % молоді важлива така цінність, як „висока оплата праці”, та лише 28 % означили таку, як „суспільна корисність роботи”. Отже, якщо у 1970 – 1980 роках 65,9 % молоді головним у житті вважали роботу, що приносить користь суспільству, то нині для молоді важливішою стає „висока оплата праці” і втрачає позицію лідера робота, що приносить користь суспільству. Тобто, певним чином змінюється значення цінності роботи, зростають вимоги до рівня оплати праці, можливостей професійної кар’єри, самореалізації;

· набули важливої значущості коло друзів та вільний час, хобі, вечірки та відвідування кафе;

· певним чином зростає інтерес до політичного життя, хоча і політична, і громадська активність залишаються на