Швидше не довіряю | 29 | 25 | 30 | 12 | 12 | 16

Не можу відповісти | 26 | 27 | 30 | 34 | 36 | 39

Швидше довіряю | 10 | 19 | 10 | 26 | 24 | 25

Повністю довіряю | 2 | 4 | 1 | 12 | 13 | 8

Дещо менший у порівнянні з міліцією і більший у порівнянні з армією рівень повної недовіри українців до прокуратури, судів і місцевих органів влади.

Таблиця 2

„Наскільки ви довіряєте...” (десятки закруглено)  |

Прокуратурі | Судам | Місцевим органам влади 

2002 | 2003 | 2002 | 2003 | 2002 | 2003

Зовсім не довіряю | 28 | 26 | 27 | 26 | 27 | 25

Швидше не довіряю | 27 | 27 | 27 | 27 | 28 | 28

Не можу відповісти | 33 | 36 | 33 | 36 | 31 | 32

Швидше довіряю | 10 | 9 | 10 | 10 | 12 | 14

Повністю довіряю | 2 | 2 | 3 | 2 | 2 | 1

Показовим є ставлення до засобів масової інформації, яким 1999 року довіряв кожен четвертий респондент [5, с. 675 – 686]. При цьому виявилася загальна тенденція меншої довіри громадян до державних каналів масової комунікації у порівнянні з недержавними. Хоча, звичайно, до конкретних програм і рубрик державних ЗМІ вона може бути значно вищою. Так, у червні 2000 року в основному і повністю довіряли телевізійним новинам 73,7 % респондентів, у газет цей показник був дещо нижчим – 56,3 % [6, с. 541 – 589].

У зв’язку з цим виникає запитання: які чинники й обставини сприяють або перешкоджають довірі українців до інститутів влади? Якщо звернутися до причин, що сприяли підвищенню довіри в розвинених демократичних суспільствах, то можна назвати такі: підвищення життєвого рівня населення, успіхи ринкових реформ, розвиток конституціоналізму, швидке зростання середнього класу, розширення прав і свобод громадян.

У нас одне з найвужчих місць у цьому складі чинників – повільне зростання середнього класу, тобто самозайнятого населення, що володіє міцним матеріальним достатком і зацікавленого в стабільності існуючого стану речей. За всім комплексом ознак, такого соціального шару у нас просто немає або ж він мізерний, і тому термін Т. Заславської „серединний клас” більше відповідає реаліям сучасного українського суспільства.

Висновки

1. Інститути, що забезпечують функціонування і розвиток державної системи, можуть ефективно діяти за умови, якщо сума суспільної довіри (політичний капітал) перевищує необхідний мінімум. Якщо довіра падає нижче критичного рівня, при якому починає домінувати недовіра, механізми суспільного управління і регулювання пробуксовують, їх здатність ухвалювати дієві управлінські рішення мінімізується.

2. В останні кілька років рівень політичного капіталу, віра населення в українські інститути влади зменшується. Низький рівень довіри до представницьких органів влади і недовіра до влади свідчать, що парламентаризм, як головний демократичний механізм репрезентації політичних інтересів, в Україні ще не сформувався.

3. В сучасних умовах українського суспільства саме довіра (а не примус) стає визначальною умовою ефективності влади, її здатності консолідувати суспільство у вирішенні проблем його розвитку. Можна погодитися з висновком, який Б. Міцтел зробила в монографії „Довіра в сучасних суспільствах: пошук основ соціального порядку”: „Зміни в модерному соціумі роблять формування довіри одночасно і важливим, і важким” [7].

Література:

1. Бурдье П. Социология политики. – М., 1993. – С. 208.

2. Українське суспільство – 2003. Соціологічний моніторинг. / За ред. д. е. н. В. Ворони, д. с. н. М. Шульги. – К.: Інститут соціології НАН України, 2003. – 684 с.

3. Українське суспільство на порозі третього тисячоліття. Колективна монографія / Під ред. М. О. Шульги. – К.: Ін-т соціології НАН України, 1999.

4. Українське суспільство – 2003. Соціологічний моніторинг. / За ред. д. е. н. В. Ворони, д. с. н. М. Шульги. – К.: Інститут соціології НАН України, 2003. - Додаток – С. 545 – 672.

5. Українське суспільство на порозі третього тисячоліття. Колективна монографія / Під ред. М. О. Шульги. – К.: Ін-т соціології НАН України, 1999. – Додаток – С. 675 – 686.

6. Ручка А. О., Костенко Н. В., Скокова Л. Г. Мас-медіа і культура в контексті соцієтальних перетворень // Українське суспільство на порозі третього тисячоліття. Колективна монографія / Під ред. М. О. Шульги. – К.: Ін-т соціології НАН України, 1999. – С. 541 – 589.

7. Misztal B. A. Trust in Modern Societies: the search for the bases of social order. – Cambridge (U.K.):Polity Press, 1995.

8. www.politik.org.ua