не має жодного суперництва. Ворожість добре зберігається в історичній пам’яті і за допомогою стереотипів передається від покоління до покоління; 3) боротьба або дії, спрямовані на завдання шкоди чи знищення опонента. Боротьба становить власне конфлікт у біхевіоральному значенні. Вона не обов’язково означає пряму фізичну взаємодію, як це трапляється в екстремальних ситуаціях, а може набувати вигляду прихованої агресії, тиску у формі погроз, блокування комунікацій, формування ворожих коаліцій тощо.
Як бачимо, етнічний конфлікт як теоретична проблема та емпіричне явище ще далеко не вивчений феномен. Попри значну кількість наукової літератури найбільше проблем існує саме в ділянці теоретичного вивчення конфлікту. Й донині серед дослідників немає єдності ні щодо визначення поняття, ні щодо методів його вивчення, ні щодо причин виникнення, типології, механізмів врегулювання. У запропонованому у статті підході наголошується на розгляді етнічного конфлікту у вузькому розумінні як явища внутрісистемного. З одного боку, це дозволяє відокремити його від міжнародних конфліктів, де ініціаторами часто стають домінуючі етнічні групи, але учасниками – суверенні держави. З іншого боку, це дає можливість відмежувати етнічний конфлікт від інших форм антагоністичних етнічних стосунків, в першу чергу таких, як суперництво і ворожість. Суттю етнічного конфлікту є боротьба за важливі колективні матеріальні та нематеріальні цінності. Боротьба може набувати вигляду як прямої фізичної конфронтації, так і непрямих агресивних дій. З метою запобігання і врегулювання етнічних конфліктів подальші наукові пошуки варто зосереджувати навколо виявлення умов, за яких відносини між етнічними групами можуть перерости у відкрите, насильницьке протистояння.
Література:
Див., наприклад, D. Carment, P. James, Internal Constraint and Interstate Ethnic Conflict // Journal of Conflict Resolution, Vol. 39, №1, March 1995, pp. 82 - 109.
C. Geertz, Old Societies and New States: The Quest for Modernity in Asia and Africa, Glencoe, Il.: Free Press, 1963.; Harold Isaaks, Basic Group Identity: The Idols of the Tribe // Ethnicity, №1, 1974, pp.15 - 42.
Van den Berghe, The Ethnic Phenomenon. New York / Oxford: Elsevier, 1983.
D. Lake, D. Rothchild, Spreading Fear: The Genesis of Transnational Ethnic Conflic in Lake and Rothchild eds., The International Spread of Ethnic Conflict: Fear, Diffusion and Escalation. Princton, NJ: Princton University Press, 1998.; P. R. Brass, Ethnicity and Nationalism: Theory and Comparison. 1991.
M. Esman, Ethnic Politics, 1994.
Див., наприклад, B. Anderson, Imagined Communities: Reflections on the Origin and Spread of Nationalism NY: Verso, 1993.; R. Brubaker, Nationalism Reframed: Nationhood and National Question in the New Europe. Cambridge: Cambridge University Press, 1996.
Див. H. Meadwell, Cultural and Instrumental Approaches to Ethnic Nationalism // Ethnic and Racial Studies, Vol.12, №3, 1989, pp. 309 - 328.
Див. Q. Wright, The Nature of Conflict// Western Political Quarterly,1951, Vol. 4, №2, pp. 193 - 209.
Див. D. L. Horowitz, Ethnic Groups in Conflict. Berkley, CA: University of California Press, 1985.
Детальніше див. A. D. Smith, Towards a Theory of Ethnic Separatism // Ethnic and racial studies, 1979, Vol. 2, №1, pp. 21 - 37.
H. Bialyszewski, Teoretyczne Aspekty Sprzecznosci i Konfliktow Spolecznych, Warszawa, PWN, 1983, s. 52 - 54.
www.politik.org.ua