По-сьоме. Біогеодетерміністський метод, що грунтується на аналізі впливу біологічних та географічних чинників на людину, етнонаціональні спільноти, суспільство, і, зокрема, на формування національної свідомості, є: 1) евристично плідним; 2) об’єктивно необхідним і обов’язковим; 3) першим (у часі застосування) серед інших методів дослідження національної свідомості; 4) одним з основних методів етнополітології та етнодержавознавства.

По-восьме. Біогеодетерміністський метод дає нам змогу ввести до арсеналу теоретичних інструментів етнополітологічного дослідження нове поняття — «біогеогенна самодостатність етнонаціональної спільноти». На наш погляд, воно адекватно відображає феномени високого рівня адаптації такої спільноти до природних умов, самоорганізації її на власному ландшафтному, етнокультурному грунті, особливості вияву механізмів адаптації та самоорганізації у менталітеті, етнічних стереотипах, етнічній та національній психології, міфології, історичній пам’яті, в типах і формах господарювання й навіть у міжнаціональних стосунках та геополітиці конкретної держави.

Література:

www.politik.org.ua