· політико-соціальний менеджмент (полягає в регулюванні соціальної сфери глобального громадянського суспільства, узгодженні соціальних відносин, інтересів і потреб особистостей, соціальних груп та інших суб’єктів глобального громадянського суспільства);

· політико-гуманітарний менеджмент (спрямований на забезпечення прав людей в культурній, етнонаціональній, освітній, інформаційній, науковій та інших сферах діяльності).

Функціонально-галузевий тип політичного менеджменту, на підставі врахування особливостей основних сфер суспільної діяльності, включає такі види політичного менеджменту:

· політико-кадровий менеджмент (опікується питаннями управління людськими ресурсами, проблемами мотивації, організації та контролю громадської діяльності людей);

· політико-інтелектуальний менеджмент (полягає в управлінні розпізнаванням, аналізом знань про суспільне життя, виробленням ефективних дій суб’єктів глобального громадянського суспільства та створенням нових знань про суспільну сферу через організацію і проведення відповідних наукових досліджень);

· політико-технологічний менеджмент (реалізується через вироблення і реалізацію нових технологій функціонування та взаємовідносин елементів і структур глобального громадянського суспільства);

· політико-маркетинговий менеджмент (зорієнтований на організацію, узгодження і взаємодію внутрішнього середовища суб’єкта глобального громадянського суспільства з умовами ринку (політичного, економічного, соціального, інтелектуального тощо) шляхом реалізації властивих цьому суб’єктові конкурентних переваг);

· політико-інноваційний менеджмент (передбачає вироблення планів і програм інноваційної громадської діяльності, здійснення узгодженої інноваційної політики суб’єктів глобального громадянського суспільства, розгляд нових проектів і технологій, створення і організацію діяльності цільових робочих груп тощо для підвищення ефективності функціонування зазначених суб’єктів);

· політико-фінансовий менеджмент глобального громадянського суспільства (полягає в управлінні фінансовими потоками і ресурсами суб’єктів глобального громадянського суспільства та новими інвестиційними проектами, в громадському контролі за суспільним фондовим портфелем, сприянні нагромадженню фінансових ресурсів цих суб’єктів, перетворенню їх на прибутки з додатковими дивідендами).

Насамкінець зазначимо, що глобальний світ перебуває лише в процесі становлення. Це стосується структур і новостворюваної глобальної держави, і структур глобального громадянського суспільства. У цьому зв’язку запропонована концепція дослідження і управління глобальним громадянським суспільством є рухом на випередження і не є чимось остаточно концептуально і практично вивіреним. Але ми маємо предмет для обговорення і можемо йти вперед у вивченні таких непростих, поки що фрагментарних і доволі неоднозначних тенденцій, які демонструє сучасна версія глобалізації.

Література:

1. Бебик В. Політологія для політика і громадянина. - К., 2004.

2. Бебик В. Інформаційно-комунікаційний менеджмент глобального суспільства: психологія, технології, техніка паблік рилейшнз. - К., 2005.

3. Бебик В. Освіта у глобальному суспільстві: проблеми і перспективи // Болонський процес: перспективи і розвиток у контексті інтеграції України в європейський простір вищої освіти (за ред. В. Бебика).- К., 2004.- С. 18 – 25.

4. Зуев А., Мясникова Л. Глобализация: аспекты, о которых мало говорят // МЭиМО. - 2004. - №8. - С. 54 – 60.

5. Иноземцев В. „Nation-building”: к истории болезни // МЭиМО. - 2004. - №11. - С. 14 – 21.

6. Колосов В. А., Мироненко Н. С. Геополитика и политическая география. - М., 2002.

7. Цыганков П. Теория международных отношений. - М., 2003.

8. www.politik.org.ua