· невикористання владою громадської думки може призвести до послаблення престижу органів політичного управління, відчуження народу від державних справ, що, в свою чергу, веде до породження соціальної напруги, розгортання політичних конфліктів та зростання деструктивної активності мас;

· громадська думка, при належній освідченості, інформованості мас з певного політичного питання, може виступати як компетентний і повноцінний партнер управлінських органів. З іншого боку, систематизація, облік та аналіз вже існуючої громадської думки може надати органам управління інформацію про потреби, інтереси, сподівання народу як на сьогодення, так і на майбутнє.

Перспективним завданням подальших розвідок у цій сфері є детальне вивчення та аналіз участі громадської думки в політичних процесах сучасної України.

Література:

1. За кн. Американское общественное мнение и политика. /Ю. А. Замошкин, Э. А. Иванян, М. М. Петровская и др.; Отв. ред. Ю. А. Замошкин. – М.: Наука, 1978. – 294 с.

2. Гегель В. Ф. Сочинения. Философия права. Т. VII. Пер. Б. Столпнера. М.-Л. Соцэкгиз, 1934. – 380 с.

3. Житенев В. Б. Общественное мнение в социальном управлении. Новос., 1987. – 167 с.

4. Квятковский. Изучение общественного мнения и политика. //Актуальные проблемы изучения и формирования общественного мнения, его использование в управлении социальными процессами. М., 1987. – 178 с.

5. Кульчор К. Нужны глубокие теоретические исследования. // Проблемы мира и социализма. – 1979, – № 2.

6. Ортега-и-Гассет Х. Дегуманизация искусства и другие работы. Эссе о литературе и искусстве. Сборник: Пер. исп. /Сост. И. Тертерян, Н. Матяш; Послес. Н. Матяш/. – М.: Радуга, 1991. – 639 с.

7. За кн. Оссовський В. Л. Громадська думка: спроба соціологічної інтерпретації. /НАН України. Ін-т Соціології. К., 1999. – 136 с.

8. Пугачёв В. П., Соловьёв А. И. Введение в политологию. Учебник для студентов высш. учеб. заведений. М. – Аспект Пресс, 2000. – 485 с.

9. Сурмин Ю. П. Теория общественного мнения. Курс лекций. К.: МАУП, 1999. – 72 с.

10. www.politik.org.ua