З’їзд ухвалив Програму і Статут ЛКСМУ. Комсомол рішуче відмежувався від догматичного тлумачення марксизму, одержавлення комсомолу, його ідейного та організаційного підпорядкування партії, монополії в молодіжному русі. Але події в країні розвивалися так, що жодні нововведення вже не могли врятувати застарілу організацію.

До кінця 1990 року від перших гасел перебудови не лишилося нічого. Очільники КПРС зрозуміли, що вибори на альтернативній основі, розвиток багатопартійності, свобода преси, розширення прав трудових колективів, розмежування функцій партійних, радянських і державних органів, утвердження в суспільстві спочатку ідейного, а потім і політичного плюралізму, законодавче забезпечення економічної свободи і різних форм власності, розширення прав союзних і автономних республік тощо явно не працюють на оновлений соціалізм. Розвиток цих процесів наближав крах авторитарної системи. Політичні „градусники” провіщали політичну спеку. Особливо це відчувалося в Москві й відлунювалося в Києві.

До літа 1991 року ситуація набула критичної маси. Щоб стався вибух, потрібен був тільки потужний детонатор. І таким детонатором стало тимчасове відсторонення М. Горбачова від влади, створення 19 серпня ГКЧП, до якого увійшли представники консервативної частини партійно-державного керівництва СРСР. Але путчисти протрималися лише два дні. Демократичні сили перемогли. 23 серпня було заборонено КПРС і Компартію Росії.

24 серпня 1991 року Верховна Рада України приймає Акт проголошення незалежності України. Президія парламенту ухвалила рішення про департизацію державних органів, установ, організацій, припинення діяльності КПУ, націоналізацію власності КПУ й КПРС на території України.

Комсомол та КПРС з політичної й історичної арени зійшли разом. Незважаючи на перебудовчі корективи, старий режим вже ніщо не могло врятувати.

Висновки

На першому етапі молодь підтримала перебудову. Але погіршення умов життя, зиґзаґи перебудовчих процесів, безрезультатність реформ у комсомолі, адміністративний тиск на самодіяльні об’єднання відштовхнули молодь від перебудови, комсомолу і партії.

Проголошення незалежності, всенародно підтримане на референдумі 1 грудня 1991 року, стало початком нової ери в історії України. Розпочався непростий і болісний період модернізації усіх сфер суспільного життя. На цьому етапі суспільство очікує переходу від авторитаризму до демократії, від адміністративно-командної до ринкової економіки, від людини-гвинтика до людини – активного творця своєї долі, від класових до загальнолюдських цінностей, від об’єкта до суб’єкта геополітики.

Література:

Центральний державний архів громадських об’єднань України (ЦДАГО України) - Ф. 7. - Оп. 18. - Спр. 1853. - Арк. 17.

Новітня історія України (1900 – 2000): Підручник / А. Г. Слюсаренко, В. І. Гусєв, В. М. Литвин та ін. - 2-ге вид., переробл. і допов. - К.: Вища школа, 2002. -719 с. - С. 489.

Медведев Р. Неизвестный Андропов. - Ростов н/Д: „Феникс”, 1999. - 512 с. - С. 357.

Ляховский А. А. Трагедия и доблесть Афгана. -2-е изд., перераб. и доп. -Ярославль: ООО ТФ „Норд”, 2004. - 800 с. - С. 611.

Андропов Ю. В. Учение Карла Маркса и некоторые вопросы социалистического строительства в СССР // Коммунист. Орган ЦК КПСС. - 1983. - №3. - С. 3 - 8.

Див.: Бойко О. Д. Історія України: Посібник.-К.: Видавничий центр „Академія”, 2002. – 656 с. –С. 552 - 565.

Див. Політична історія України: Посібник / За ред. В. І. Танцюри – К.: Видавничий центр „Академія”, 2001. – 488 с. – С. 403 - 423.

Див. Політична історія України. ХХ століття: У 6 т. / Редкол. І. Ф. Курас (голова) та ін. – К.: Генеза, 2002 - 2003. – Т. 6. -К., 2003. – 696 с. - С. 321 - 440.

Цит. за: Рыжков Н. И. Перестройка: история предательств. - М.: Пресс, 1992. – 423 с. – С. 392.

История ВЛКСМ в десятилетиях его деятельности /Под общ. ред. В. К. Криворученко. – М.: ВКШ при ЦК ВЛКСМ, 1988. – 80 с. – С. 15.

ЦДАГО України. – Ф. 1. – Оп. 11. – Спр. 1317. – Арк. 10.

Цит. за: ХХV съезд ЛКСМУ: Док. и материалы / Ред. кол.: В. И. Цыбух (председатель) и др. – К.: Молодь, 1987. – 288 с. – С. 226.

Політична історія України. ХХ століття: У 6 т. – Т. 3. - К., 2003. - 448 с. - С. 309 - 310.

Історія Ленінської Комуністичної Спілки Молоді України. – 2-ге вид., доп. – К.: Молодь, 1971. – 678 с. – С. 129 – 131, 134, 193.

История ВЛКСМ в десятилетиях его деятельности. – С. 15.

ХХV съезд ЛКСМУ. – С. 39.

ЦДАГО України. – Ф. 7. – Оп. 18. – Спр. 1858. – Арк. 17.

Підраховано за: Там само. - Спр. 1805. - Арк. 18.

Підраховано за: Там само. - Спр. 2032. - Арк. 55.

Наприклад, див.: Бойко О. Д. Нариси з новітньої історії України (1985 – 1991 рр.): Навч. посібник. – К.: Кондор, 2004. – 357 с. – С. 66.

ЦДАГО України. – Ф. 1. – Оп. 11. – Спр. 2038. – Арк. 20.

www.politik.org.ua