в усьому відрізняється від Марксового методу абстрагування і містить те ж само наполягання на історичній специфічності; як і Маркс, у центрі свого бачення суспільства він поставив суспільну владу і класові відносини. Проте визначальною стала основоположна розбіжність в окресленні характерних рис капіталізму та в оцінках їх центральності в соціальній теорії, що демонструє різницю між соціалістичною і ліберальною перспективами. У цьому відбилися і відмінності певного часу та місця. Якщо Марксова модель капіталізму походила з Англії доби розквіту ліберального капіталізму, то веберівська модель бюрократії походила з Німеччини того періоду, коли капіталізм набував усе більш виразних організаційних і монополістичних форм. На прикладі власної наукової траєкторії Вебера – переходу від вивчення самого капіталізму до дослідження основ раціоналізації та бюрократичної організації і від політичної економії до соціології – можна побачити відображення більш загальних змін у зацікавленнях соціології у відповідь на принципові історичні зрушення того періоду.
Список використаних джерел
1. Вебер Макс. Протестантська етика і дух капіталізму. Київ. Основи., 1994.
2. Скиба В.Й. та ін. Історія політичних вчень. Київ., 1996.
3. Вебер Макс. Избранное. Образ общества. М., 1990.
4. Вебер Макс. Исследования по методологии науки. М., 1980.
5. Корф Г. Критика теорий культуры Вебера Макса й Герберта Маркузе. М., 1975.
6. Гайденко П.П. Давидов. История й рациональность. М., 1994.
7. Ожиганов З.Н. Политическая теория Макса Вебера. М., 1986.
8. Макаренко В.П. Вера, власть й бюрократия: критика социологии Макса Вебера. М., 1988.
9. Вебер Макс. Работы Макса Вебера по социологии, религии й культуре. М., 1991.