здійснюватиметься за такими напрямами: створення умов для полегшеного перетинання державного кордону між Україною і РФ, удосконалення системи прикордонного, митного, міграційного та інших видів контролю у пунктах пропуску; сприяння у розробці спільних спеціальних природоохоронних програм і проектів, особливо в екологічно несприятливих районах; обмін інформацією про асортимент продукції, що випускається, і потреби підприємств областей, а також створення міжрегіонального інформаційного центру фармацевтичної промисловості, однією з основних функцій якого буде проведення моніторингу забезпечення населення прикордонних областей ліками; надання консультативної допомоги підприємницьким структурам у налагодженні ділових контактів між підприємствами прикордонних областей з питань зовнішньоекономічного і митного законодавства; обмін позитивним досвідом вирішення нагальних проблем прикордонних областей; сприяння відкриттю консигнаційних складів медикаментів і фірмових аптек в обласних центрах прикордонних областей України і Російської Федерації; розробка спільних проектів розвитку прикордонних областей, зокрема в галузі містобудування, а також обмін досвідом шляхом проведення семінарів з питань розробки регіональних містобудівних проектів, генпланів населених пунктів. Підвищенню ефективності прикордонного торговельно-економічного співробітництва сприятиме і реалізація Угоди між Урядом України та Урядом РФ про співробітництво прикордонних областей [13, 26].
Резюмуючи вищенаведене, можна стверджувати, що широкий спектр заходів економічних взаємин, їх актуальність і об?рунтованість, визначеність термінів реалізації та адресність виконавців, які властиві даній Програмі економічного співробітництва України і Російської Федерації на 1998-2007 рр., дозволить отримати такі преференції: здійснити на довгостроковій основі узгоджений комплекс заходів, у тому числі нормативно-правових, державного сприяння розвитку взаємовигідних економічних та науково-технічних зв’язків між двома державами; досягти суттєвого прогресу у виробничому співробітництві провідних галузей національних економік; проводити стимули суб’єктам господарювання для розширення виробництва, збільшення інвестиційних потоків, підвищення якості і конкурентноздатності продукції, можливості виходу на світові ринки; подвоїти товарообіг у взаємній торгівлі та поліпшити торговельне сальдо в першу чергу за рахунок зростання експорту українських товарів; реалізація Програми сприяння виходу економіки України зі стану стагфляції.
З метою забезпечення виконання цієї Програми створено Змішану Українсько-Російську комісію із співробітництва, основною функцією якої є координація діяльності щодо реалізації вищенаведених заходів Програми в рамках національних частин. За час, що минув з дня затвердження Програми, проведено вже 5 засідань Змішаної комісії, на яких оперативно розглядалися спірні питання міждержавного економічного співробітництва і приймалися превентивні заходи щодо нівелювання негативної їх дії. На п’ятому засіданні Змішаної Українсько-Російської комісії із співробітництва, яке відбулося 16 липня 1999 р., зокрема, було констатовано, що у рамках виконання Програми підписано понад 10 міжурядових і міжвідомчих угод, в тому числі: про заохочення і взаємний захист інвестицій, про виробничу кооперацію, про співробітництво в галузі інформації, про організацію банківських розрахунків і співробітництво банківських систем та інші; підготовлено узгоджені прогнозні баланси попиту і пропозицій на 1999 р. з найважливіших видів продукції машинобудування, металургії, паливно-енергетичного і агропромислового комплексів; організовано спільне виробництво із складання "відкрутковою" технологією автомобілів "ГАЗ-3110-Волга" і "ГАЗ-3302-Газель"; ведеться робота щодо створення військово-транспортного літака АН-70; здійснюються заходи щодо реалізації міжнародного проекту "Морський старт", а також створення українсько-російського космічного комплексу "Дніпро"; розглянуто практичну реалізацію міжурядової Угоди про виробничу кооперацію [17, 240-241].
Крім цього, вирішено ряд питань, спрямованих на усунення перешкод у взаємній торгівлі. Так, Російською стороною скасовано додаткове імпортне мито в розмірі 3%, тимчасове спеціальне мито на цукор, рекомендовано проводити оформлення ліцензій на імпорт тютюнової сировини в пріоритетному порядку збережено спрощений порядок допуску українських суден на внутрішні водні шляхи Росії тощо. Українською стороною зі свого боку скасовано мінімальну митну вартість на пиво солодове, в стадії узгодження проект постанови Кабміну України, яким буде скасовано мінімальну митну вартість на ряд інших товарів.
Розуміючи важливість збереження вітчизняних потенціалів цукрової промисловості як Росії, так і України, наша країна запропонувала утворити спеціальну робочу групу з представників відповідних міністерств і відомств, наукових установ для комплексного вивчення ситуації в цукробуряковому виробництві обох країн і вироблення загальної стратегії в цьому напрямку. З метою формування програми цукробурякового виробництва, що характеризується трирічним відтворювальним циклом, Україна запропонувала Росії розглянути питання про необхідні обсяги постачання цукру, що походить з України і вироблений з цукрових буряків, з установленням тарифної квоти на постачання цукру на середньострокову перспективу.
Російська сторона доручила Мінсільгосппроду, Мінторгу та Мінекономіки вивчити це питання, а поки що обмежилось встановленням тарифної квоти на постачання цукру білого, що походить з України і вироблений з цукрових буряків, всього лише в кількості 100 тис. т для своїх спецспоживачів (Міноборони, МВС, МНС, Мінюст і ФПС Росії) [17, 242].
Необхідно відзначити реалізацію ряду практичних заходів щодо активізації співробітництва у паливно-енергетичному комплексі, в галузі атомної енергетики і авіаційної промисловості, а також військово-технічній сфері.
Разом з тим, з ряду важливих спільних проектів та заходів до Програми має місце, на жаль, відставання від намічених термінів через зволікання Російською стороною розгортання спільних робіт з реалізації Програми, а виконання ряду заходів взагалі зірвано. Так, із 66 заходів, які необхідно було виконати в 1998 р., фактично виконано тільки 19. 47 заходів не виконано і рішенням Змішаної Українсько-Російської комісії із співробітництва термін їх здійснення перенесений на пізніші строки.
Ряд двосторонніх заходів із створення нових спільних виробництв нині втратили свою актуальність через незацікавленість Російської сторони. Насамперед, це стосується створення спільних виробництв і господарюючих структур із випуску вантажних автомобілів на базі Ярославського моторного та Кременчуцького автомобільного заводів, а також автомобілів для комунальних служб на заводах концерну "Укркомунмаш", Турбівському машинобудівному заводі з комплектацією заводу "ЗІЛ" на інше. Загальна