Реферат на тему:
Збройні Сили України як базовий компонент воєнної організації держави
Геополітичні зміни, що відбулися в світі на межі тисячоліть, обумовили трансформацію поглядів на вирішення багатьох аспектів людського існування. До них, зокрема, належать й одвічні питання війни і миру. У статті розглядається проблема оптимізації оборонної сфери України як один з неодмінних компонентів державотворення.
Відповідно до останніх військово-політичних викладок та реальних подій, цілі та мотиви локальних і регіональних воєн набувають нового змісту, динамічно змінюються засоби збройної боротьби та способи воєнного протистояння. Такі зміни істотно впливають на організаційно-штатну структуру, функції та завдання воєнної організації держави (ВОД) та її компонентів.
Аналогічні перетворення спостерігаються і у воєнній сфері України. Нагальною проблемою продовження державотворчих акцій у нашій державі є проблема оптимізації її оборонної сфери, приведення воєнної організації у відповідність із характером зовнішньо- і внутрішньополітичних загроз та викликів. Відтак, вимагає переосмислення низка проблем розвитку структурних елементів воєнної організації України, практичного використання їх можливостей у захисті національних інтересів. Логічно було б з’ясувати, який із компонентів (складових частин) національного варіанту ВОД є її основним, системотворчим елементом.
Згідно із законодавчими актами України з питань національної безпеки [1], воєнна організація держави – це сукупність органів державної влади, військових формувань, утворених відповідно до законів України, діяльність яких перебуває під демократичним цивільним контролем з боку суспільства і безпосередньо спрямована на захист національних інтересів країни від зовнішніх та внутрішніх загроз. Таке визначення дозволяє стверджувати, що ВОД структурно складається з двох підсистем (компонентів): системи органів державної влади (управлінсько-регламентуючого компонента) та системи військових формувань (силового компонента).
Для визначення головного, базового елемента в системі військових формувань України доцільно провести їх порівняльну характеристику. На жаль, структуру ВОД вітчизняне законодавство не розкриває. Винятком є Концепція (основи державної політики) національної безпеки України від 16 січня 1997 року, проте цей документ втратив чинність.
Виходячи з наведеного вище визначення ВОД, до її силового компонента структурно входять всі військові формування, утворені відповідно до законів України. В Законі України „Про оборону України” від 5 жовтня 2000 року вказано, що військове формування – це створена відповідно до законодавства України сукупність військових об’єднань, з’єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у випадку збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій [2, с. 59].
Керуючись таким трактуванням, можна визначити, що до складу силового компонента воєнної організації України входять: Збройні Сили України (ЗСУ), Державна прикордонна служба України, Внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, військові підрозділи Управління державної охорони України, військові підрозділи Служби безпеки України, військові підрозділи Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, інші військові формування держави.
Оскільки основним показником, що регламентує структуру, кількісний та якісний склад системи є її функціональне призначення і завдання, які вона виконує, то для визначення співвідношення військових формувань у системі ВОД буде логічно провести порівняння їх функцій та завдань. Основні функції військових формувань ВОД, відповідно до чинного законодавства України [3], наведено в таблиці 1.
Основне функціональне призначення власне ВОД визначає Закон України „Про основи національної безпеки України” від 19 червня 2003 року: „Забезпечення оборони України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності кордонів; протидія зовнішнім загрозам воєнного характеру”.
З огляду на те, що основним призначенням ВОД як сукупності силових структур є ведення війни та підготовка до неї, доцільно також розглянути завдання її силових елементів у мирний час та в період підготовки і ведення бойових дій. Ці завдання викладені у Воєнній доктрині України, затвердженій Указом Президента України №648 від 15 червня 2004 року. Згідно з цим документом:
Таблиця 1
Основні функції військових формувань ВОД
Військове формування | Основні функції військових формувань
Збройні Сили України | Оборона України; захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Державна прикордонна служба України | Забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.
Внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України | Охорона та оборона важливих державних об’єктів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, охорона виправно-трудових і лікувально-трудових установ, а також участь в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю.
Військові підрозділи Управління державної охорони України | Здійснення державної охорони органів державної влади України, забезпечення безпеки посадових осіб та об’єктів, визначених Законом України „Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб” від 4.03.1998 року.
Військові підрозділи Служби безпеки України | Захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб.
Військові підрозділи Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій | Здійснення захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, наслідків Чорнобильської катастрофи, рятувальної справи та пожежної безпеки.
Основними завданнями ЗС України у мирний час є: здійснення розвідувальної та інформаційно-аналітичної діяльності в інтересах оборони держави; підтримання військ (сил) у постійній бойовій і мобілізаційній готовності; несення бойового чергування; проведення заходів з оперативної, бойової, мобілізаційної та гуманітарної підготовки військ (сил) до виконання завдань за призначенням; здійснення заходів щодо забезпечення інформаційної безпеки; участь у здійсненні заходів з