підприємницької сфери та їх подальше використання для досягнення своїх корисливих цілей шляхом залякування, підкупу, шахрайства тощо.
Як свідчить правоохоронна практика, сьогодні в Україні, Російській Федерації та Білорусі створено широку мережу різних фірм і установ (у тому числі й фіктивних), які забезпечують нелегальних мігрантів підробленими документами для перетинання державного кордону через пункти пропуску.
Серйозне занепокоєння викликають спроби проникнення злочинних угруповань до правоохоронних органів з метою оперативного й юридичного прикриття своєї діяльності та використання можливостей силових структур для практичної реалізації окремих етапів по організації каналу. У зв’язку з цим характерним прикладом є залучення злочинцями для переправлення через кордон військової техніки, зокрема – гелікоптерів.
Так, у вересні-жовтні 1992р. організацією переправлень громадян Індії та Шрі-Ланки з України до Польщі з використанням гелікоптерів Міністерства оборони України займалась організована група, яка мала свої структури в Кишиневі, Києві, Одесі, Львові та Москві. У цих містах формувалися групи вихідців з азіатських країн, а потім по 3-5 осіб приїжджали до Львова, де проживали на приватних квартирах. У визначений час вони на автомобілях доставлялися в обумовлене місце, де чекали на гелікоптер, на якому переправлялися через кордон до Польщі. За цим фактом було порушено кримінальну справу.
Організатори нелегальних переправ постійно намагаються “встановити зв’язок” з особовим складом підрозділів ПВУ, органів внутрішніх справ, Служби безпеки України з метою їх залучення до протиправної діяльності (в тому числі як помічників та переправників). При цьому спектр “підстав” для звернення до співробітників правоохоронних органів досить широкий: від обіцянки великої грошової винагороди за “послуги” з переправлення через кордон, до загроз, а в деяких випадках – і до застосування фізичного насильства до них або членів їх сімей.
Слід також звернути увагу на другий аспект зв’язку нелегальної міграції з організованою злочинністю, який останнім часом набуває великих масштабів. Це використання нелегальної міграції з боку міжнародних організованих злочинних угруповань як “інструменту” для поширення масштабів і географії своєї протиправної діяльності. При цьому найбільш привабливою сферою для злочинців є залучення транзитних мігрантів, які прямують через територію України на Захід, або тих, які тривалий час перебувають в Україні для переміщення контрабандних товарів.
Аналіз інформації правоохоронних органів України свідчить про те, що нелегальна міграція все активніше використовується міжнародними наркоділками для транзитного переміщення через Україну до країн Західної Європи сильнодіючих наркотиків, а також для безпосереднього їх розповсюдження в Україні. Головними причинами залучення зазначеної категорії осіб є:
неможливість потенційного мігранта проникнути до країни призначення законним шляхом, у результаті чого він змушений порушувати закон. Ця обставина використовується злочинцями для залучення особи до контрабандної діяльності шляхом залякування (під загрозою видачі державним органам) або шляхом обіцянки надання допомоги у нелегальному проникненні до кінцевого пункту міграції;
традиційне споживання наркотиків певними верствами населення країн Південно-Східної Азії, Близького і Середнього Сходу, вихідці з яких складають абсолютну більшість нелегалів. У даному разі організована злочинність використовує хронічних наркоманів для транзитного переміщення наркотиків на умовах розплати за послуги частиною “товару”. При цьому “товар” призначено як для розповсюдження та споживання між членами колонії мігрантів, які вже проживають у країні призначення, так і для продажу іншим особам;
велика грошова винагорода перевізникам.
Підсумовуючи вищевикладене, необхідно зауважити, що, звичайно, не всі нелегальні мігранти, які прямують транзитом через Україну на Захід, взяті під контроль організованими злочинними угрупованнями. Безумовно, процес нелегального проникнення в Україну певної кількості іноземців має спонтанний характер. Але, за даними правоохоронних органів, в абсолютній більшості випадків (до 90%) нелегальній міграції в Україні притаманні саме організовані форми. Таким чином, вищевикладене дозволяє зробити висновок про те, що організована нелегальна міграція має всі ознаки, якими характеризується організована злочинність, і тому має розглядатися як її різновид.
На думку автора, цей висновок викликає дуже важливі наслідки. Зокрема, потребують ретельного наукового вивчення питання організації та здійснення протидії цьому явищу з боку держави з урахуванням того, що для боротьби з організованою злочинністю повинні використовуватися відповідні методи, сили та засоби.
Починаючи з 2000 року в Прикордонних військах України до категорії “нелегальний мігрант” відносяться тільки громадяни окремо визначених країн Південно-Східної Азії, Близького та Середнього Сходу, Африки. Всього ж у 2000 році Прикордонними військами України затримано близько 16 тис. порушників законодавства про державний кордон, не пропущено понад 7000 нелегальних мігрантів.