В Румунії створено Національний центр з вивчення організованої злочинності та корупції.

Основне завдання Центру — узагальнення і обробка даних, отриманих від усіх державних міністерств.

Керівними органами Національного центру є Комітет директорів та Консультативна рада.

Комітет директорів очолює генеральний директор — держсекретар, начальник Контрольного корпусу при Прем’єр-міністрі Румунії. Стосовно Консультативної ради варто підкреслити, що на її засідання, у разі необхідності, запрошуються представники міністерств та органів громадської адміністрації, а також позаурядових організацій.

Програмою Центру передбачено ведення боротьби з корупцією в румунському суспільстві за двома основними напрямами: перший — корупція у сфері адміністративного керівництва, економіки, фінансів, банківської системи; другий — корумповані органи, які наділені правами контролю, затвердження і “санкціонування” порушень закону, а також порушення у судовій системі.

За словами Генерального директора, центр не є паралельним чи основним, а є допоміжним механізмом, що сприятиме Департаменту по боротьбі з корупцією на урядовому рівні. Залучення до його діяльності цивільного та військового потенціалу призведе до утворення елітного центру теоретиків та практиків.

Над проектом утворення Центру, який вважається одним з пріоритетів у діяльності Уряду Румунії, працював міжвідомчий колектив під прямим керівництвом начальника Департаменту контролю при Прем’єр-міністрі.

У Республіці Польща на підставі розпорядження щодо централізації секторів з боротьби з організованою злочинністю та наркотиками створено нову структуру.

Нова структура чисельністю 1200 штатних одиниць підпорядкована безпосередньо Головному коменданту Поліції Республіки Польща та здійснює боротьбу з найсерйознішими злочинами у державі. На цю структуру покладено завдання “розробки” найвідоміших злочинців, найбільш небезпечних угруповань організованої злочинності та груп, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків. Вона також проводить спеціальні операції, серед яких — реалізація програми охорони свідка, розробка та здійснення прикриття при введенні поліцейського до злочинної групи з метою одержання інформації зі злочинного середовища.

Підставами для створення нової централізованої структури вважаються:

вихід організованої злочинності та злочинності, пов’язаної з наркотиками, за межі одного воєводства, а також на міжнародний рівень;

необхідність існування центральної мобільної структури, яка здатна проводити блискавичні операції на терені кількох воєводств, всієї країни, навіть за кордоном спільно з іншими поліціями (наприклад, проведення контрольованої пересилки зброї або наркотиків);

необхідність функціонування структури, не залежної від усякого роду локальних умов (наприклад, від органів влади територіального самоврядування або воєводства).

Першим кроком до створення нової структури стало виділення штату відділів по боротьбі з організованою злочинністю і наркотиками з компетенції воєводських комендантів поліції та підпорядкування їх Головному коменданту Поліції Республіки Польща.

В Угорській Республіці для боротьби з хабарництвом у  р. було створено Координаційний комітет з економічного захисту.

У цьому ж році Указом Уряду № /1995 створено Національну Раду з попередження злочинності.

Керівника Національної ради призначає прем’єр-міністр Республіки Угорщина.

Члени Національної ради збираються чотири рази на рік. Між цими квартальними зустрічами ділову діяльність установи здійснює секретаріат, що складається з п’яти службовців, призначених Міністерством внутрішніх справ.

Членами Національної ради є спеціально призначені представники міністерств, провідних національних органів (Національна поліція; Прикордонна поліція, Митні органи та ін.); Верховного Суду; Генеральної прокуратури; громадських організацій.

Основними обов’язками Національної ради є об’єднання інтересів; підготовка рішень; складання рекомендацій з проведення конкретних заходів щодо попередження злочинності; співробітництво з компетентними органами; координація діяльності у сфері попередження злочинності.

З березня 2001 року в Угорщині розпочав свою роботу Координаційний центр по боротьбі з організованою злочинністю, створений згідно з прийнятим Державними Зборами Угорщини Законом “Про Координаційний центр по боротьбі з організованою злочинністю”.

Необхідність створення цього органу викликана великою кількістю угорських спецслужб (5) і наявністю паралелізму в їх роботі.

Згідно з чинним законодавством Центр визначається як самостійне центральне координаційне відомство.

Основними завданнями Центру є накопичення та аналіз інформації з проблем організованої злочинності; надання на основі аналізу пропозицій, необхідних для прийняття стратегічних рішень; інформаційне забезпечення взаємодіючих органів в рамках визначеного Законом кола завдань; контроль за відсутністю паралелізму в роботі зацікавлених спецорганів; надання допомоги спецслужбам у виявленні та припиненні діяльності організованих злочинних угруповань.

До органів, які мають взаємодіяти з Центром, віднесено Головне державне управління поліції; Службу захисту правоохоронних органів МВС Угорщини; Державне прикордонне командування; Державну митно-фінансову службу; Кримінальну дирекцію Податкового відомства Угорщини; Відомство національної безпеки; Інформаційне бюро; Спеціальну Службу національної безпеки; Відомство військової безпеки; Відомство військової розвідки.

Зазначені органи зобов’язані при отриманні інформації з питань, визначених даним Законом, передавати її до Центру. Якщо інформація стосується інтересів держави або є особливо важливою, орган, що її отримав, обумовлюватиме обмеження у передачі цих відомостей іншим взаємодіючим структурам.

Центр підпорядковано Уряду Угорщини, що здійснює керівництво його роботою через міністра внутрішніх справ. У вирішенні професійних питань міністру сприяє Рада керівників, яка складається з перших осіб взаємодіючих органів. Головою Ради є міністр внутрішніх справ.

Очолює Центр Генеральний директор, який призначається прем’єр-міністром за поданням міністрів внутрішніх справ, оборони, фінансів та міністра-куратора цивільних спецслужб.

У Республіці Хорватія фактично відсутня спеціалізована правова установа чи служба, яка б займалася комплексно проблемою корупції. Це означає, що поза увагою залишаються соціальні причини, а головне — громадська думка стосовно цього лиха. Ось чому Хорватська спілка роботодавців та інші об’єднання бізнесменів вимагають створення незалежного надвідомчого правового інституту — Комітету боротьби з корупцією та порушеннями етики державної служби.

В Японії у ті роки почали створюватися спеціальні поліцейські формування по боротьбі з організованою злочинністю (борьокудан). У  році на параді начальників штабів поліцейських підрозділів усіх префектур було засновано постійно діючу комісію по боротьбі з організованою злочинністю, очолювану заступником начальника Головного поліцейського управління.

У Головному поліцейському управлінні у другому слідчому відділенні Кримінального департаменту було створено сектор по боротьбі з організованою злочинністю. У  році в Головному поліцейському управлінні і в усіх префектурних підрозділах поліції сформовано консультативні відділи по роботі з громадянами, які постраждали від посягань з боку борьокудан. У Головному поліцейському управлінні та штабах префектурних підрозділів поліції (а також в органах поліції великих міст) було засновано інформаційні центри щодо збору та оперативного обміну інформацією про великі злочинні організації (зараз по всій країні). Крім того, у  р. у Головному поліцейському управлінні заснований Центр збору інформації про діяльність борьокудан за кордоном.

Певний досвід боротьби