перше місце займають країни Південно-східної Азії (27%). У 2000р. за рахунок зниження обсягів експорту металопрокату на дешевий ринок – у Китай на 34%. Були збільшенні постачання на дорожчі ринки: у США в 1,85 разу, у країни ЄС – у 1,1 разу. В країни Східної Європи обсяг експорту зріс у 1,3 разу, в країни СНД –на 43,4 разу, країни Латинської Америки – у 1,9 разу, у країни Близького Сходу – у 1,4 разу, при загальному збільшенні експорту металопрокату з України в 1,4 разу у порівнянні з 1999р.
Ринок продукції прокатного виробництва стає все більш конкурентним і вибагливим. Очевидно, що одна лише ціна продажу не може допомогти завоювати ринкову “нішу” – вона обов’язково повинна поєднуватися з найвищим рівнем якості. Через недостатню якість українська металопродукція, яка здебільшого виробляється на застарілому устаткуванні, експортується за цінами, на 20-30% нижчими за ціни на метал на сучасних зарубіжних ринках.
Основу українського експорту металопродукції складають товари, стосовно яких на світовому ринку існує жорстка постійна конкуренція при істотних коливаннях попиту. Конкуренція на світових ринках продовжує посилюватися. Протекціоністські заходи щодо захисту свого внутрішнього ринку в світі дедалі стають правилом. Світове надвиробництво та зниження попиту ще більше підсилюють відносно несприятливу експортну кон’юнктуру.
Перспективи подальшого зростання експорту української металопродукції мінімальні також внаслідок антидемпінгових розслідувань з багатьох країн світу, квотування поставок української металопродукції в країни ЄС, США. У 1999р. відносно нашої продукції було розпочато 11 розслідувань такими країнами, як США, Канада, Польща, Словаччина, Мексіка, Перу, Індія; у 2000р. розпочате нове розслідування в США щодо постачань арматури, а у Росії -труб. Усього з 1996 по 2000р. проти України було проведено 58 антидемпінгових розслідувань (третє місце у світі), із них по 46 прийняті антидемпінгові санкції. Прямі втрати України внаслідок цих санкцій, за даними деяких джерел, склали 1,5млрд. дол.США.
В основі такої кількості розслідувань щодо України лежить ряд причин, однак головна з них – це рівень цін. Ціни, які згідно з національним торговим законодавством деяких країн можуть бути визнані як демпінгові, найчастіше є єдиним фактором у конкурентній боротьбі за покупця української металопродукції. Для створення прозорої і зрозумілої з огляду на західне законодавство системи формування внутрішніх і експортних цін на українську металопродукцію, на нашу думку, необхідно розробити систему моніторингу і державного контролю за цінами, дані яких мають бути доступними міжнародному співтовариству.
Відомо, що одним із факторів введення торгових обмежень для української металопродукції є її реекспорт третіми країнами, а також неузгодженість дій дрібних українських експортерів. У зв’язку з цим існує нагальна потреба в розробці сітьової моделі взаємодії металотрейдерських структур України й іноземних компаній, які імпортують вітчизняну продукцію, побудова система індикаторів можливого реекспорту української металопродукції, а також створення економіко-правових умов для підвищення відповідальності металотрейдерських структур України за угоди, що потенційно тягнуть за собою реекспорт і торгові обмеження.
У відповідь на зростання антидемпінгової активності проти української металургії треба запровадити заходи щодо подолання товарної асиметрії в експорті металопродукції. Цілком логічно поставити обсяги експорту товарів низького переділу, які користуються попитом на ринках ЄС, США і Туреччини, у залежність від збільшення квот або відкриття ринків у цих країнах для українських продуктів із більшою доданою вартістю.
Структурна роль металургії в економіці прекрасно відома, тому в більшості промислово розвинених країн ринки металургійної продукції належать до регульованих, а національні виробники користуються підтримкою держави. Така увага держави необхідна і українським металургам. Необхідно розробити антидемпінгові заходи, що відповідають світовим стандартам та добитися, щоб державні органи управління прогнозували ситуацію на світових ринках, узгоджуючи і координуючи експортну діяльність підприємств України. Необхідно провести інвентаризацію потужностей і визначити ті, що забезпечать продукцією для цих ніш. Слід оптимізувати обсяги експорту енергоємних видів продукції з низькою часткою доданої вартості і стимулювати підвищення випуску продукції з високою доданою вартістю, зокрема, розширити експорт високоякісних марок сталі.
Стабільний розвиток може забезпечити тільки внутрішній ринок, для розширення якого потрібна довгострокова Програма розвитку металургії в рамках загальної Концепції промислової політики, орієнтованої на створення бази динамічного економічного зростання.
Водночас задача закріплення вітчизняних металургійних підприємств на зовнішніх ринках залишається актуальною, однак вона вимагає вирішення цілого комплексу проблем, включаючи підвищення якості пропонованої ринку продукції, освоєння нових видів продукції, формування сучасної розвиненої збутової мережі й обгрунтованої маркетингової стратегії, організацію збутових центрів і високоякісного сервісного обслуговування, координацію дій виробників-експортерів і органів влади.