Державою соціально-демократичної орієнтації слід визнати організацію політичної влади більшості насе-лення, яка забезпечує необхідний консенсус усіх його частин, груп та перехід до створення умов, потрібних для реального і безперешкодного здійснення основних прав людини і прав націй, прогресу суспільства на засадах соціальної демократії.

Внутрішніми завданнями, або функціями,, .такої держави повинні стати у гуманітарній сфері —забез-печення кожній людині належних умов життя на заса-дах свободи, справедливості і солідарності; в економі-чній сфері — сприяння формуванню соціально-орієн-тованої ефективної ринкової економіки; у політичній сфері — створення умов для формування і діяльності органів державної влади на засадах демократії, тобто відповідно до вільного волевиявлення більшості народу в умовах. вільної діяльності різноманітних громад-ських об'єднань. Відповідно до сфер діяльності функ-ціями держави є:

гуманістична (забезпечення і охорона, захист основних прав людини);

екологічна (охорона природного середовища);

соціальна (охорона і відновлення здоров'я, соціальне забезпечення);

культурно-виховна (освіта, виховання, підтримка культури, обгрунтування і пропаганда існуючого соціального устрою тощо);

господарсько-стимулююча (створення умов для роз-витку виробництва на основі визнання і захисту різних форм власності на засоби виробництва);

господарсько-організаторська (програмування й організація виробництва на державних підприєм-ствах, розпорядження об'єктами державної влас-ності) ;

науково-організаторська (організація і стимулю-вання наукових досліджень);

створення демократичних умов, інститутів для віль-ного виявлення і врахування інтересів різних соціаль-них груп суспільства, зокрема для діяльності різноманіт-них політичних партій та інших громадських об'єднань *{«демократизаторська» функція);

забезпечення умов для збереження і розвитку наці-ональної самобутності народів, що проживають на території держави (національно-забезпечувальна функ-ція);

охорона і захист державно-конституційного ладу, законності та правопорядку (охоронна функція).

Серед зовнішніх функцій держав соціально-демократнчної орієнтації виділяються такі:

участь у міжнародному забезпеченні і захисті прав людини; -

допомога населенню інших країн (у випадку сти-хійного лиха, кризових ситуацій тощо);

участь у захисті природного середовища;

участь у міжнародному культурному співробіт-ництві;

участь у створенні світової економічної системи на основі міжнародного розподілу та інтеграції вироб-ництва і «праці;

участь у розв'язанні глобальних господарських та наукових проблем (енергетичної, використання Світового -океану, досліджень і освоєння космосу тощо.);

організація, підтримка і розвиток міждержавних договірних відносин на основі загальновизнаних прий-1 міжнародного права;

оборона країни від зовнішнього нападу, анексії;

участь у забезпеченні миру в усіх регіонах планети;

участь у боротьбі з порушеннями міжнародного правопорядку (у тому числі використання військових засобів).

Схожість, аналогічність або збіг основних функцій ox (проте не всіх) існуючих нині держав свід-чать про зближення їхньої соціальної сутності і про втілення у сучасні міжнародні відносини нового політико-правового мислення, про посилення взаємозалеж-ності і взаємозв'язку всіх країн, про об"єктивно зумов-лену поступову консолідацію зусиль більшості народів світу у розв'язанні серйозних глобальних проблем. Так людство поступово здійснює поворот до цивілізації нового типу.

Кожна держава, як і будь-яке інше суспільне утво-рення, має бути певним чином організована, побудо-вана, сформована, так само і здійснювати владу вона повинна певними способами, методами. До них перш за все належить форма держави як спосіб (порядок) організації і здійснення державної влади, її елемен-тами є: державне правління (спосіб організації вищої державної влади) державний устрій (спосіб поділу держави на певні складові частини та розподіл влади між нею та цими частинами державний режим (спо-сіб здійснення державної влади певними методами і способами).

Історично склалися дві форми:

монархія, де вища державна влада здійснюється однією особою і передається у спадок;

республіка, коли вища державна влада здій-снюється виборним колегіальним органом, який оби-рається населенням (або його частиною) на певний строк.

У сучасних державах є такі форми правління: президентська республіка, де глава держави (президент) одноосібне або з наступним схваленням верх-ньої палати парламенту формує склад уряду, яким керує сам (наприклад США, Аргентина, Іран, Швейцарія)

напівпрезидентська республіка, де глава держави (президент) особисто пропонує склад уряду (насам-перед кандидатуру прем'єр-міністра), який підлягає обов’язковому затвердженню парламентом наприклад, Україна, Фінляндія, Франція);

парламентська республіка, де глава держави (пре-зидент) не може прямо впливати на склад і політику уряду. Він формується виключно парламентом і під-звітний лише йому (Італія, ФРН);

парламентська монархія, де глава держави (мо-нарх) не може прямо впливати на склад і політику уряду. Уряд формується виключно парламентом і під-звітний лише йому (Англія, Швеція, Японія);

дуалістична монархія, де глава держави (монарх) особисто формує склад уряду, яким керує сам або через призначеного ним прем'єр-міністра.

До основних видів державного устрою належать:

проста (унітарна) держава, де частини її не мають 1 свого суверенітету, всіх ознак державності. Деякі унітарні держави (наприклад, Іспанія, Італія, Португалія, І Україна) включають автономні утворення;

складна держава, де частини її мають суверенітет, усі ознаки державності. Складні держави поділяються на федерації — союзні держави і конфедерації — об'єд-нання, союзи держав, що створюються для виконання певних завдань.

Основні види державного режиму:

демократичний — державна влада здійснюється з дотриманням основних прав людини; забезпечуються легальні можливості вільного волевиявлення і враху-вання інтересів усіх груп населення через демокра-тичні інститути (вибори, референдуми), вільно діють різноманітні громадянські об'єднання, які представ-ляють ці інтереси і впливають на вироблення і здій-снення політики держави. Демократичний режим має такі різновиди, як демократично-ліберальний, де-мократично-консервативний, демократично-радикаль-ний;

тоталітарний — державна влада здійснюється шля-хом обмеження або порушення основних прав людини; скорочення або недопущення, усунення легальних мож-ливостей для вільного виявлення і врахування інтересів усіх груп населення (зокрема, через діяльність гро-мадських організацій, об'єднань, які їх представляють); зосередження неконтрольовадої населенням державної влади в руках правлячої верхівки (олігархії) або однієї особи. Останній різновид тоталітаризму має назву «автократія» або «вождизм». Тоталітаризм існував у вигляді таких державних режимів, як расистський, фашистський, військово-диктаторський.

У другій половині 80-х років в