Принцип всестановосгі, рівності всіх у навчанні, проголошений Київською братською школою й підтриманий академією, не ли-ше забезпечував демократичні засади їх внутрішнього життя, а й відповідав найвищій меті — залучити до навчання якомога біль-ше української молоді, поширювати освіту серед; народу. Києво-Могилянська академія мала загальнонаціональний характер, охоплювала всі стани українського суспільства, від "гетьманича до посполитого". "В ній, — як писав Іван Мазепа, — цвєченієвсякому з малоросійських дітей хотачому учитися походить". Цей перший в Україні вищий навчальний заклад відігравав надзви-чайно важливу роль як об'єднавчий духовний осередок. До Києва "по науку" діставалася молодь з усіх куточків українських земель.

Найголовніші події, що передували утворенню української дер-жави, — формування збройних сил, згуртування різних соціаль-них груп населення навколо ідеї національного визволення, будівництва національної школи й національної церкви — від-бувалися за безпосередньої участі діячів Києво-Могилянської академії.

У суспільствознавчих працях учених академії визрівають і ви-словлюються думки про відродження і дальший розвиток рідної мови, набувають певної конкретизації поняття "Вітчизна", "Русь", "Україна", дедалі глибше усвідомлюється потреба збері-гати й примножувати національну самобутню культуру. В істо-рично-політичній літературі чітко викристалізовується думка про необхідність боротьби з чужоземним гнітом, обґрунтовуєть-ся ідея створення незалежної суверенної Української держави. Уже в працях засновника академії Петра Могили є підходи до концепції власної української державності. Йому, безпереч-но, імпонувала ідея освіченого володаря, "філософа на тро-ні", який сприяє освіті, поліпшує закони, дбає про добробут громадян і добрі стосунки з сусідніми державами. Це ідея розробляється П. Могилою, зокрема у здійсненому ним пе-рекладі з грецької мови твору диякона Агапіта з настановами царю Юстиніану, популярного в колі західноєвропейських гуманістів.

Формуванню політичної свідомості вихованців академії спри-яло вивчення творів про державу і право Платона, Арістотеля, Жана Бодена, Томазо Кампанелли, Ніколо Макіавеллі, Томаса Гоббса, Самуеля Пуфундорфа, Юста Ліпсія, Гуго Горація, кон-ституцій і правових кодексів різних держав. Особливо популяр-ними були твори про державу голландських і німецьких мислителів реформаційного періоду. У східних слов'ян перші переклади їх праць, як і статей французьких енциклопедистів, були виконані саме вихованцями Києво-Могилянської ака-демії. Вивчення праць мислителів, поширення їх учень, що тяжіли до теорії природного права, суспільного договору, а нерідко й до республіканських ідей, сприяли пробудженню серед української людності думок про історичну долю й дер-жавність власного народу.

Серед найважливіших цінностей, здатних об'єднати україн-ців і допомогти їм вистояти в умовах позбавлення власної державності, просвітники України вирізняли українську пра-вославну церкву. Власне, це сприяло консолідації непокатоличеної української шляхти, козацтва, міщанства та середнього духовенства, всього етносу. Стихійним рухам у цій боротьбі за батьківську віру й церкву вони надають цілеспря-мованого характеру. Все це допомогло вистояти українській церкві в нових історичних умовах, пережити кризу, повернути духовний вплив на людність, активно включатися в націо-нально-визвольний рух, у боротьбу за українську державність.

Висновок:

У період, коли Україна перебувала під владою Литви й Польщі, політична думка розвивалася в руслі гуманістич-ної традиції Ю. Дрогобича і С. Оріховського, а також в руслі полемічної літератури. Ю, Дрогобич займався питан-ням політичного прогнозування, а С. Оріховський розро-бив концепцію природного права, відстоював пріоритетність права і закону над рішенням королівської влади, а в ос-танні роки життя відійшов від своїх попередніх поглядів і визнав зверхність папської влади над королівською.

Список використаної літератури:

Політологія: Підр. Для ун-тів / За ред. О. І. Семківа. – Львів: Світ, 1993. – 576с.

Політологія: Підр. Для студентів ун-тів. – 2-е вид., зі змінами. – Львів, 1994, -- 592с.

Політологія: Курс лекцій: Навч. Посібник / За ред. І. С. Дзюбка: К.: Вища шк., 1993. – 271с.

Політологія: Курс лекцій / Авт. кол.: І. С. Дмитрів, О. М. Рудакевич, З. С. Сокол, В. А. Кулик та ін. – Тернопіль: АСТОН, 1998. – 159с.