Отже, політична система становить складне і специфічне явище в життєдіяльності суспільства, з внутрішньо організо-ваними зв'язками і властивостями елементів. Її можна визна-чити як системну сукупність політичних взаємин, правових і політичних норм, інститутів, ідей, пов'язаних із формуван-ням, здійсненням влади та управлінням суспільством.

Яке ж методологічне значення категорії "політична система" для аналізу державного політичного управління?

По-перше, з її допомогою значно легше відокремити полі-тичну сферу від державної, розкрити її взаємодію.

По-друге, легко зіставити елементи державної політики і по-літики суспільства, відрізнити державне управління від упра-вління в суспільстві загалом.

По-третє, системний підхід дозволяє знайти багато спіль-ного в різних типах політичних систем, визначити тенденції їх модернізації і шляхи зближення.

По-четверте, можливості цієї категорії дозволяють вивчати динаміку різних національних політичних структур у порів-няльному плані протягом довгого часу, допомагають оцінити політичний клімат країни і на цій основі приймати найоптимальніші політичні рішення.

Політична система функціонує як динамічна цілісна систе-ма в органічному взаємозв'язку з іншими системами: еконо-мічною, культурною, етнічною, соціальною, релігійною, ідеологічною. Всі системи суспільства взаємозв'язані і взаємо-залежні.

Визначальною щодо всіх систем, зокрема і щодо політичної, виступає економічна система. Адже серед численних і різно-манітних інтересів соціальних груп провідними є саме еконо-мічні. Правлячі групи, їхні партії та організації утворюють такий економічний організм, який задовольнив би насампе-ред їхні інтереси. Тому саме економічна система визначає сутність, структуру та функції політичної системи. Остання, зі свого боку, справляє регулятивний вплив на економічну си-стему, забезпечує існування саме такого економічного ор-ганізму, який потрібен правлячим соціальним групам.

Аналіз політичної системи дає змогу розкрити її структуру. Це внутрішня організація цілісної системи як спе-цифічного способу взаємозв'язку і взаємодії компонентів, що її утворюють; стійка впорядкованість елементів; закономірні зв'язки між елементами. Структура дає змогу зрозуміти, яким чином організоване системне ціле.

Звернемось до поглядів на структуру політичної системи, які найчастіше зустрічаються в сучасній вітчизняній політичній літературі.

Першим фундаментальним елементом політичної системи су-спільства є політичні відносини між індивідами, соціальними та етнічними групами, націями, державами; державою і громадя-нами, громадянами і їх організаціями щодо влади, вироблення і здійснення політики. Тут політична діяльність виступає фор-мою функціонування політичних відносин. Вона є усвідомленою, цілеспрямованою діяльністю соціальних суб'єктів з реалізації своїх політичних інтересів у конкретній політичній діяльності людей, їх соціальних груп, громадсько-політичних об'єднань.

Політична діяльність розпочинається з виникнення певного інтересу і завершується його реалізацією, тобто практичним результатом.

Одним із центральних елементів політичних відносин і по-літичної діяльності є політичні ролі. Аналіз показує, що якою б стабільною не була система, політичні ролі її суб'єктів зав-жди в динаміці.

Стабільність політичних відносин полягає у чіткості визначення і закріплення в законах та нормах (правових, політичних, мораль-них) ролей, тобто кола прав, обов'язків і відповідальності суб'єктів політичної системи. Тому найважливіше політичне діяння склада-ється з утворення, зміцнення і виконання ролей, пов'язаних з по-єднанням елементів політичної системи з певними зв'язками. Такі ролі - ролі формування політичної системи та її функціонування — відіграють "офіси", сукупність "офісів" (мається на увазі система органів і посад державних, партійних і громадських організацій).

У зв'язку з цим стрижневим елементом політичної системи виступає політична організація суспільства, що включає дер-жаву та її установи, політичні партії, громадсько-політичні організації та рухи, трудові колективи зі своїми органами са-моврядування.

Важливим елементом політичної системи є політична свідо-мість як невід'ємний компонент політичної діяльності людей, Вона є відображенням політичного життя суспільства в ідеях, поглядах, уявленнях, традиціях, соціально-політичних почуттях людини, соціальної групи, нації, народу. Політична свідомість — це розуміння суспільством самого себе як політичної цілісності; в реальному житті вона виступає як сукупність від-повідних знань і оцінок.

Значну роль у політичній системі відіграє політична культура, яка характеризує якісний стан політичних відносин і діяльності в суспільстві, а також розкриває ступінь соціально-культурного розвитку людини та міру її активності у перетворенні політичної дійсності.

Політичні і правові норми виступають важливим регулюю-чим елементом політичної системи. Якщо політичні норми ді-ють і реалізуються у вигляді принципів і установ, що регулюють діяльність політичних інститутів і громадян як суб'єктів політич-ного життя, то правові норми — це сукупність затверджених або санкціонованих державою загальнообов'язкових правил полі-тичної поведінки (норм), дотримання котрих забезпечується певними заходами державного впливу (кримінальне, адмініс-тративне, державне, громадянське право). На основі політич-них і правових норм утворюються регулятори суспільних відносин щодо влади і закріплюються основні принципи ді-яльності суб'єктів політики.

Визнаним елементом політичної системи суспільства є засоби масової інформації як засоби духовного спілкування великих мас людей, духовно-політичного спілкування держави і суспіль-ства, людини і держави, держави з іншими політичними інсти-тутами та іншими державами і міжнародними організаціями. Засоби масової інформації використовуються, насамперед, для політичного та ідеологічного впливу на електорат з метою легітимізації влади або її захоплення, зміцнення і реалізації в інте-ресах певних соціальних сил.

Поряд з наведеними вище поглядами на структуру політичної системи існують і інші. Переважна більшість сучасних західних і значна частина російських вчених у структурі політичної сис-теми виділяють такі підсистеми, як інституційна, нормативна, комунікативна, культурна і функціональна.

Основним елементом політичної системи є інституційна під-система, тобто сукупність інститутів (державних, партійних, су-спільно-політичних), які виражають і представляють різні за значенням інтереси: від загальнозначущих до групових і приват-них. Найважливішим інструментом реалізації суспільних інтере-сів є держава. Вона концентрує у своїх руках владу і ресурси, розподіляє цінності і блага, спонукає населення до обов'язково-го виконання своїх рішень. Крім держави, в інституційну підсистему входять як політичні