РЕФЕРАТ

на тему:

“Ґенеза і функції держави.”

ПЛАН

Поняття “держава” і теорії її походження;

Типи, структура держави;

Правова держава та громадське суспільство.

Головним із політичних інститутів, найважливішим елементом політичної системи суспільства є держава, під якою розуміють основне знаряддя або організації публічної влади у суспільстві.

Держава є похідною від громадського суспільства. Вона має забезпечувати реалізацію законів, гарантувати функціонування суспільних процесів, права і свободи громадян та їх об’єднань. Інколи поняття “держава” вживають як синонім понять “суспільства”, “країна” або на позначення сукупності зв’язків між громадянами та органами управління, між цими органами ( наприклад, парламентом і урядом ). У повсякденному житті держава ототожнюється з владою, правосуддям, контролем.

Отже, держава – форма організації суспільства, носій публічної влади, сукупність взаємозв’язаних установ і організацій, які здійснюють управління суспільством від імені народу.

Основними ознаками держави є:

наявність державного апарату (системи органів і установ, котрі здійснюють функції державної влади: управління, контролю й регулювання);

право: Держава функціонує в межах встановленого нею правопорядку. Який відбиває основні цілі й принципи державного устрою;

територія: Держава існує на певній території на яку поширюється її юрисдикція, її територію визначають кордони окремих країн, що встановлюються договорами;

населення: Держава охоплює своїм впливом усіх людей, які перебувають на її території, включаючи осіб без громадянства та громадян інших держав;

суверенітет: Суверенітет держави означає, що найвищу необмежену владу стосовно внутрішніх об’єктів має держава. А також її незалежність у зовнішніх відносинах;

монопольне право на збирання податків для формування загальнонаціонального бюджету.

Держава виникла на певній стадії розвитку суспільства. Політична, правова література подає різні теорії походження держави.

Одна найдавніша серед них – теологічна. У ній поява держави пов’язана наданням якимись божественними силами представникам певного народу чи соціальної групи, наприклад жерців, права керувати іншими. Така влада є “від Бога” і повинна здійснювати його волю на Землі. Створив дану концепцію Аврелій Августин.

Згідно з патріархальною концепцією походження держави, біля витоків якої стояли ще Конфуцій та Аристотель, держава є результатом розвитку сім’ї. Держава виникла в процесі механічного об’єднання родів у племена, племен у ширші цілісні утворення, аж до держави.

Велику роль у розвитку політичної думки й демократичної державності відіграла договірна або конвенціональна теорія походження держави, творцями якої були Г. Грацій, Б. Спіноза, Т, Гоббс, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо. За цією теорією держава виникла в результаті свідомої і добровільної угоди людей, які раніше перебували у природному додержаному стані, а потім для того, щоб надійно забезпечити свої права і свободи вирішили створити державу. Головним завданням держави є турбота про суспільне благо. На основі цієї теорії У II половині XVIII ст. в Західній Європі та Північній Америці була започаткована практика свідомого державотворення, цілеспрямованого форум держави та принципів її взаємовідносин з громадянами.

У XIX ст. набули поширення концепції походження держави, які пов’язували її виникнення з насильством і завоюванням. Ідейну основу таких концепцій склала теорія соціального дарвінізму, якій притаманне зведення закономірностей розвитку суспільства до принципів природного відбору, боротьби за існування та виживання найбільш пристосованих. Представники теорії завоювання – Є. Тюрінг, Л. Гумплович, К. Каутський – доводили, що держава виникла в результаті завоювання одних народів іншими.

Класову або соціально-економічну теорію походження і сутності держави створив марксизм. За цією теорією держава існувала не завжди. Вона є результатом історичного розвитку суспільства, його закономірної диференціації на класи під впливом розвитку продуктивних сил.

Головний зміст різновидів психологічної концепції походження держави складає обґрунтування її виникнення та існування психологічними принципами. За своїм психологічним складом люди поділяються на схильних до влади, та таких, що їх уникають, делегувавши свої певні права на управління суспільним життям – іншим.

Очевидно, що кожна з концепцій має право на існування, як така, що розкриває якусь особливість, сторону виникнення та функціонування цього суспільного інституту.

Тип держави визначають на підставі ознак, притаманних усім державам. Марксисти виділяють історично-формаційні типи держав:

Рабовласницький;

Феодальний;

Капіталістичний;

Соціалістичний.

На Заході поширеною є типологія держав за політичними режимами:

Тоталітарний

Авторитарний

Демократичний

Політологи виокремлюють ше національний тип держави.

Американські дослідники Н. Ферніс і Т. Тілтон, взявши за основу критерій соціальної захищеності населення і мету соціальної політики виділити три типи держав:

Позитивна держава (США);

Держава соціальної захищеності (Великобританія);

Держава соціального добробуту (Швеція).

Структура держави – система органів і установ, які виконують внутрішні і зовнішні функції держави.

Держава відіграє важливу роль у житті суспільства. Завдяки появі держави як органа управління суспільством людство перейшло від стану дикості і варварства до цивілізованості. Держава узгоджує багатомірні соціальні інтереси, упорядковує життєдіяльність суспільства, забезпечує його цілісність.

Термін “правова держава” має дещо інше значення, ніж “законна”, яке ґрунтується на тому, що не все законне є правовим, і не всяка держава є правовою. За своєю сутністю правова держава, є такою державою, в якій паняє право як синонім моральності, гуманізму, демократизму і справедливості. За визначенням В.С. Нерсесянца, “правова держава – це правова форма організації і діяльності публічної політичної влади та її взаємовідносин з індивідами як суб’єктами права”. Правова держава характеризується низкою ознак, які стосуються організації державної влади, стоном правової і судової систем. До таких ознак належать: народний суверенітет, непорушність прав і свобод людини з боку держави, зв’язаність держави конституційним ладом; пріоритет норм міжнародного права над нормами національного права. З поняттями “правова держава” тісно пов’язане питання громадського суспільства.

Громадянське суспільство – суспільство громадян з високим рівнем економічних, соціальних, політичних, культурних, моральних рис, яке спільно з державою утворює розвинені правові відносини; суспільство рівноправних громадян, яке не залежить