Держава як інститут у політичній системі суспільства

ПЛАН

Класова і позакласова теорії виникненню держави, як інституту, їх визначення.

Держава як політична організація суспільства, виступає як:

Які ознаки притаманні державі на відміну від інших інститутів.

З’ясування проблеми походження держави як політичного інституту має актуальне значення, оскільки у процесі її виникнення виявляються її головні функції та специфіка. Знаючи обставини, які обумовили появу держави, стає можливим прогнозувати зміни її функцій, структур, і розвитку. Актуальність з’ясування цього питання полягає ще й в тому, що процес утворення держав ще не закінчився.

Стосовно творення держав людей завжди цікавим і зараз цікавить питання, чи є держава свідомим витвором якоїсь надзвичайно розумної людини або групи людей. Чи, може, вона виникала не залежно від людської волі, так само, як відбуваються явища природи. У відповідь на це запитання виявилося два підходи: Позакласовий і класовий.

Позакласовий підхід до аналізу причини виникнення держави й визначення її суті знайшов відображення в ряді теоретичних концепцій. Розглянеш деякі позакласові теоретичні концепції.

Патріархальна доводила, що держава походить від сім’ї, яка розрослася (Аристотель) “Теологічна теорія стверджувала, що держава подарована Богом.

Представники “договірної” теорії трактували державу як суспільний договір з метою відвернути “війнути всіх про всіх”.

На думку Руссо, держава, об’єднуючи всі групи людей, має захищати особистість та її власність.

У ХІХ ст.. набуває визначення ліберальна теорія “держави нічного сторожа”, згідно з якою держава повинна охороняти спокій громадян, забезпечувати функціонування громадянського суспільства, і порядку в ньому. Будь-яке втручання держави у приватне життя окрім збирання податку, вважалося не приступним розцінювалося як замах на свободу індивідів.

Проте на той час у ХІХ ст. – на початку ХХ сторіччя, набула теоретичного і практичного використання ідея про класову природу держави, про боротьбу класів між собою. Ще Томас Мор переконував, що держава є з мовою багатих проти бідних.

Марксистська теорія стверджує, що держава виникла через те, що общинно робочий лад був підірваний поділом праці на його наслідками – поділом суспільства на класи. Продовжувач марксистського вчення В.І. Ленін приходить до висновку, що держава – це машина для підтримання одного класу над іншим, це організоване насилля одного класу для при думання іншого.

Сучасний рівень знань дозволяє зробити висновок, що на процес формування держави діють три групи чинників.

1)Суспільний поділ праці.

2)Виникнення приватної власності, експлуатації та класів.

3)Історичні зміни у відтворенні самої людини.

Визначальне місце в політичній організації суспільства займає держава, як форма організації. Суспільного життя. Навколо держави формуються інші організаційні структури. Держава є фундаментальною, базовою організаційною структурою в політичній організації суспільства і в усій його політичній системі.

Місце держави, як визначального елемента політичної організації суспільства визначається призначенням її в суспільстві. Вона виступає як:

*політична організація громадянського суспільства;

*носій влади в суспільстві;

*представник усього населення на даній географічній території;

*форма політичного панування, що виражається у прийнятті владних рішень, які стосуються всього суспільства і обов’язків для виконання всім населенням;

*джерело всього політичного в суспільстві, його стержневий елемент;

*виразник загального інтересу;

*інструмент реалізації загальної волі в суспільстві;

*творець загальних цілей в суспільстві;

*основний стабілізатор життя;

*головний суб’єкт політичного суверенітету.

Отже на відміну від інших інститутів і організацій політичної системи, державі притаманні такі ознаки: особлива група людей, яка зайнята управлінням усього суспільства, охороною його економічних та соціальних структур; примусова монополія влади, що поширюється на всіх жителів держави; особливе право видавати обов’язкові для всіх закони й розпорядження; державно-організована територія, захист якої здійснюють інститут влади, особливо армія, право реалізувати зовнішню політику у всіх сферах міжнародних відносин; монопольне право встановлювати обов’язкові для всіх податки і формувати державний бюджет.

Відповідно до свого призначення держава виконує як внутрішні та зовнішні функції. Внутрішніми прийнято вважати: організаційно-управлінську, економічну, соціальну, національну-інтегративну, демографічну, культурно-виховну, правоохоронну, економічну. До основних зовнішніх функцій держави слід віднести дипломатичну та оборонну.

Такий поділ функцій держави досить умовний. Практично будь-яка функція несе реальне внутрішнє й зовнішнє політичне навантаження.

Слід зазначити, що всі функції держави диктуються двома видами інтересів – інтересами економічно панівних класів, що мають реальну владу, та решти соціальних груп, усього народу. Ці загальні інтереси зумовлені самим фактом існування держави як цілісного організму, нормальне функціонування якого неможливе без вирішення спільних для нього проблем.

На сучасному етапі загальноцивілізаційною тенденцією є поступове перетворення держави на орган вияву потреб та інтересів суспільства в цілому, не виключаючи пріоритетів економічно пануючих соціальних груп.

Отже, нині формується загально цивілізаційний підхід до аналізу причин виникнення. Визначення суті держави, її місця та ролі в економічній системі суспільства. Завдань і функцій. Його мета – подолати обмеженість і недоліки позакласово підходів і забезпечити науковий аналіз державності.