контексті В.Петренуо дав визначення політичної партії як організаційно оформленого об‘єднання людей, що притримуються однакових ідеологічних установок, однакової системи цінностей, які розділяють виражену у програмі партії спільну модель бажаного майбутнього, виступають як суспільні виразники інтересів і потреб різних соціальних прошарків суспільства, як матеріалізована форма їх суспільної свідомості. В своїй діяльності політичні партії займаються професійно чи напівпрофесійно перекладом економічних та духовних інтересів тих соціальних груп, які їх підтримують, на мову політичних програм. В нашому контексті нас цікавило, як відбилися у політичних програмах надії та прагнення жінок, що складають більшу частину виборців і останнім часом через жіночі організації піднімають проблему рівних прав чоловіків і жінок у політичному житті, зокрема у прийнятті важливих для суспільства рішень.
Отже, політичні партії як колективні суб‘єкти виступають носіями політичних установок та цінностей. Вони являють собою складну систему, що змінюється в ході історичної еволюції, відображена у партійних документах, що дозволяють аналізувати політичні установки суспільства. Саме тому, на наш погляд, політична програма партії є виразником своєрідних рефлексивних гойдалок: “Модель існуючого суспільства та бажаного майбутнього у свідомості авторів політичної програми партії – психологічна модель існуючого суспільства та бажаного майбутнього у свідомості виборця”; “Модель представництва жінок у політичному житті у свідомості авторів програми – психологічна модель ролі жінок у суспільстві у свідомості виборців, жінок та чоловіуів”.
В завдання психосемантики входить реконструкція індивідуальної системи значень, через призму якої відбувається сприйняття суб‘єктом світу, інших, самого (саму) себе.
Аналі програмних документів обраних 21 партії дозволив виділити найбільш актуальні напрямки суспільного та громадського життя, що відображені у цих документах: міжнародне становище, віськові справи, економіка, промисловість, сільське господарство, реформування життся суспільства, соціальна політика, культура, інформаційний простір, довкілля. На основі аналітичних даних було побудовано опитувальник.
Опитувальник являв собою матрицю, що складалася із 53-х характеристик-стверджувань, що притаманні політичним програмам, та переліку з 21-ї партії. В цій матриці було 53 шкали-дескриптора, що описували різні аспекти програм політичних партій, тобто те, які саме політичні характеристики, цілі і задачі могли би бути приписані виборцями тим чи іншим політичним партіям. Наприклад, “Виступає за входження України у НАТО” чи “Виражає інтереси жінок”, чи “Виражає інтереси нової української еліти (нових українців).
В проіесі опитування респодентові надавалася наступна інструкція: “Оцініть, будь ласка, в балах від “-3” до “+3”, наскільки з Вашої точки зору, та чи інша характеристика із списку відповідає програмі відповідної політичної партії. Оцінку “+3” Ви ставите, якщо характеритика відповідає програмі відповідної партії у максимальній мірі, а оцінку “-3” – якщо в максимальній мірі ця характеристика не відповідає їй. Для оцінки проміжної міри вираженості характеристики використовуйте бали 2, 1, 0, -1, -2.
Опитування проводилося у травні-червні 2001 року. Вибір респодентів здійснювався двома шляхами: за бажанням та частково за технікою “snow-ball”(сніговий клубок). Тобто респодент, що заповнював свою матрицю, передавав її своїм родичам, друзям, знайомим, колегам. Ті, заповнивши матрицю, поширювали її серед своїх знайомих і т.п. В результаті в опитуванні прийняли участь жителі м. Києва, міст Житомира та Черкас, Чернігова та Полтави (всього 350 осіб). Жінок – 40%, чоловіків – 60%. Вибірку респодентів становлять ті особи, що найбільш цікавляться політикою, які слідкують за засобами масової інформації. Серед них були і депутати місцевих рад, держслужбовці, вчені, студенти-політологи, директори підприємств, вчителі, економісти, пенсіонери.
Виявилося, що більшість респодентів, сприймаючи боляче зміну своїх основних цінностей та втрату стабільності не тільки у своєму власному життєзабезпеченні, а й в своїх поглядах і відчуттях, негативно поставилися до завдання оцінити програми політичних партій взагалі. Вони часто висловлювалися негативно щодо політики та ситуації в Україні: “Політика – це брудна справа, а на нашій політичній арені не політики, а демагоги”; “В політиці все є незрозумілим, особливо у нашій країні”. І це є вже результатом дослідження, що показує настрої виборців, направляє погляд політичних партій у напрямку наближення до інтересів і потреб виборців, зокрема жінок, що складають їх більшість.
Факторний аналіз даних опитування дозволив нам виділити взаємозв‘язані ознаки, конструкти семантичного поля політичного життя, виділити фактори, що виступають координатними вісями цього семантичного поля.
Виявилося, що рефлексія свідомості виборців щодо програм найбільш відомих політичних партій України демонструє наступний розподіл впливу різних факторів:
Завищений інтерес до питань глобального характеру у порівнянні з увагою до своїх власних інтересів та потреб. Фактор важливості міжнародних кроків України (орієнтація на Захід, орієнтація на Росію, ставлення до входження у НАТО тощо виявився найбільш вагомим -–24,4%;
Фактор “Інтереси та потреби кожного мешканця, кожної родини” виявився майже невагомим: лише 2%.
А от фактори:
“відображення в програмах партій інтересів жінок” та
“необхідність свободи преси”
виявилися статистично незначущими.
Отже сьогодні, аналізуючи результати останніх парламентських виборів, зменшення кількості жінок-народних депутатів, можна стверджувати, що цей результат був запрограмований ще на початку 2001 року і ще раніше. Тут як раз і виникають питання: “Які завдання стоять перед жінками-народними депутатами та жінками-виборцями?” “Чи повинні політично активні жінки повторювати у своїх програмах чоловіків?”; “Чи готове українське суспільство до розуміння розбіжностей між жінкою та чоловіком, до усвідомлення проблем гуманізації життя суспільства, до змін у характеристиках політичного ринку при русі від “мужекратії” до демократичного рівноправного життя чоловіків та жінок?”
Психологи добре знають, що між чоловіком та жінкою існують не тільки біологічні, але й глибокі психологічні розбіжності. Так наприклад, жінки більш налаштовані на спілкування, а чоловіки на дію. Жіночий розум налаштований таким чином, щоб прийняти